Для виробництва цього дивовижного волокна сучасні вчені звернули увагу на молюск Atrina pectinata, який активно вирощується в прибережних водах Кореї для харчових цілей. Саме його нитки бісусу, що використовуються для прикріплення до поверхонь, виявилися фізично та хімічно схожими на ті, що виділялися вимираючим молюском Pinna nobilis, який був оригільним джерелом морського шовку у Середземномор’ї.

У давньоримський період золоте волокно було настільки цінним, що його могли собі дозволити лише імператори. Проте, через загрозу зникнення Pinna nobilis та повну заборону на його збір у Європейському Союзі, виготовлення цього дорогоцінного матеріалу припинилося, а технологія його виробництва була втрачена. Тепер, завдяки корейським дослідникам, забута технологія відтворення золотого волокна не тільки відновлена, але й удосконалена.

Наукова команда під керівництвом професорів Донг Су Хвана та Джимін Чоя не лише зуміла обробити бісусні нитки молюска Atrina pectinata, але й розкрила головний секрет золотистого відтінку та його стійкості до вицвітання. Виявилося, що унікальний блиск золотого волокна зумовлений не пігментом, а структурним забарвленням. Цей ефект виникає завдяки сферичній білковій структурі, яку вчені назвали “фотоніном”. Фотонін утворює шаруваті структури, що взаємодіють зі світлом, створюючи характерний райдужний блиск, подібний до кольору мильних бульбашок або крил метелика. Таке структурне забарвлення є надзвичайно стабільним і не тьмяніє з часом, що робить відтворене золоте волокно ще більш цінним.

Це наукове відкриття має величезне значення не лише для відновлення історичних технологій та створення нових матеріалів, але й для вирішення екологічних проблем. Важливим аспектом є можливість переробки раковин молюсків, які зазвичай викидаються як відходи. Використання бісусу молюска Atrina pectinata для виробництва золотого волокна демонструє потенціал екологічно чистих матеріалів, які можуть мати не лише культурне та історичне, а й значне економічне значення. Цей прорив відкриває нові горизонти для сталого виробництва та використання природних ресурсів, підкреслюючи важливість наукових досліджень для збереження довкілля та розвитку інноваційних технологій.

Відтворення стародавнього золотого волокна є яскравим прикладом того, як сучасна наука може відродити забуті ремесла та матеріали, надаючи їм нове життя і застосування. Цей проект не тільки вирішує проблему втрачених технологій, але й пропонує екологічно відповідальні рішення для сучасної індустрії, що робить його вкрай актуальним у глобальному масштабі.