Славутська громада знову переживає важку втрату. У бою за Україну загинув наш земляк — солдат Сергій Олександрович Пономарьов. Прощання із загиблим захисником стало ще однією болючою сторінкою для міста Славута та всієї Славутської громади.

Сергій Пономарьов був людиною, про яку казали: золоті руки і велике серце. Життєрадісний, щирий, готовий допомогти і пожартувати, він умів робити майже все, за що брався. Не боявся роботи, будь-яку справу доводив до кінця. Саме таким він назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, колег і всіх, хто його знав.

Ця звістка — ще одна рана для Славутської громади. Ми знову проводжаємо в останню дорогу земляка, який до останку залишався вірним слову й обов’язку. Біль втрати розділяємо з родиною Сергія Пономарьова — усі, хто знав його як доброго, надійного і працьовитого чоловіка.

Сергій Олександрович Пономарьов народився 26 листопада 1973 року в місті Славута. З 1980 року навчався у Славутській загальноосвітній школі № 4, де здобув дев’ятирічну освіту. Після школи обрав робітничу професію — навчався в Нетішинському професійному закладі за спеціальністю електрозварювальника. Тоді ж формувався його характер справжнього майстра.

З 1991 по 1993 рік Сергій Пономарьов відслужив в армії у Сумській області. Повернувшись, розпочав трудове життя на заводі «Будфарфор», де працював до 2016 року. Згодом продовжив діяльність на товаристві «Інтердерево». Усюди його цінували за працьовитість, надійність і вміння довести справу до результату. Він був майстром на всі руки й охоче допомагав іншим.

Дозвілля Сергій Олександрович присвячував улюбленим справам: рибальству, турботі про домашніх тварин, які завжди були поруч із родиною. Найбільшою цінністю в його житті була родина — дружина Галина, донька Юлія та син Владислав. Заради їхнього спокою і мирного майбутнього він став на захист Батьківщини.

1 січня 2026 року Сергія Пономарьова було мобілізовано до війська. Він проходив службу на посаді старшого стрільця-оператора стрілецького відділення батальйону територіальної оборони військової частини А7034.

4 вересня 2026 року поблизу населеного пункту Гірки Конотопського району Сумської області солдат Пономарьов Сергій Олександрович загинув під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини. Загибель Сергія Пономарьова — невимовний біль для родини, яка втратила люблячого чоловіка та турботливого батька. Це непоправна втрата для всієї Славутської громади та для України, яка віддає у цій війні своїх найкращих синів.

Кожного разу, коли ми втрачаємо такого сина, чоловіка, батька, ми втрачаємо частину себе. Сергій Пономарьов не роздумуючи став туди, де вирішувалася доля всіх нас, і не повернувся. Тепер наш обов’язок — не забути. Не дати часу стерти його ім’я, а буденності — заглушити подяку. Він залишив нам мир ціною власного життя, і цей мир має стати гідним його жертви.

Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють найглибші співчуття рідним і близьким полеглого Воїна. Вічна слава Сергію Пономарьову! Вічна пам’ять Захиснику України! Слава Україні! Героям слава!