Незабаром розпочнеться посів озимих зернових культур. Важливим елементом в технології вирощування яких є передпосівна обробка насіння. Недотримання рекомендованих сівозмін, використання спрощених систем обробітку ґрунту, а часом використання насіння неналежної якості, призводить до збільшення рівня патогенів, які зберігаються у ґрунті
(снігова пліснява, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі та інші), а також можуть переноситися насінням (фузаріоз, сажкові хвороби).
Однією з важливих процедур при вирощуванні озимих зернових культур є протруювання насіння з метою боротьби з внутрішніми і зовнішніми інфекціями. Протруювання це обробка насіння сільськогосподарських культур спеціальними препаратами, протруйниками, з метою захисту і попередження розвитку грибних і бактеріальних патогенів в період зберігання, а також для підвищення енергії проростання і схожості культур. Якщо не використовувати протруйники то велика ймовірність зниження врожайності культур. Озимі культури, серед них ріпак, пшениця, ячмінь дуже схильні до появи різних інфекцій, тому для них проводить протруювання просто необхідно.
Протруєне насіння дозволяє отримати здорові і дружні сходи, захистити як кореневу систему, так і молоді проростки від комплексу хвороб, які ще до проростання насіння можуть завдати значної шкоди й призвести до недобору врожаю. Протруєння насіння економічно і екологічно виправданим заходом, адже при відносно невисоких затратах на протруйник, можна ефективно контролювати низку шкідливих організмів. Окрім цього не потрібно забувати, що лише протруювання насіння дає можливість контролювати збудників хвороб, які зберігаються в ґрунті, всередині насіння або в насіннєвій оболонці, адже фунгіцидні обробки в період вегетації проти цих фітопатогенів будуть неефективними.
При виборі препаратів для протруювання насіння необхідно враховувати прогноз ураження хворобами та шкідниками, сортові особливості, погодні умови.
Є три види протруйників:
– фунгіцидні протруйники захищають від хвороб, які викликають гриби і бактерії,
– інсектицидні протруйники захищають від шкідників, які пошкоджують насіння, сходи, знищують коріння культур ( цикадки, злакові мухи, хлібна жужелиця, совки);
– інсектофунгіцидні об’єднують в собі властивості фунгіцидних і інсектицидних протруювачів.
За способом дії протруйники поділяються на контактні та системні. Перші, знаходячись на поверхні насіння пригнічують розвиток патогенів, які перебувають, як на насінні, так і пригнічують розвиток хвороб навколо проростаю чого насіння, другі – знезаражують його не тільки від зовнішньої, а від внутрішньої інфекції.
Проводити протруювання насіння можливо як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. Системними протруйниками краще обробляти насіння за день або в день сівби. Застосовують інсектицидно-фунгіцидні препарати на основі діючих речовин: тіаметоксам, 262,5 г/л + дифеноконазол, 25 г/л + флудиоксоніл, 25 г/л. За норми витрати 1-2 л/т насіння ці протруйники ефективні проти спектру хвороб, зокрема, кореневих гнилей (фузаріозних, гельмінтоспоріозних, пітієвих), сажок, альтернаріозу; за норми 1,5-2 л/т посіви захищають від озимої совки, хлібного туруна, злакових мух, хлібної блішки. Або ж поєднання імідаклоприд, 166,7 г/л + клотіанідин, 166,7 г/л + протіоконазол, 6,7 г/л за норми 1,4-1,6 л/т. Також застосовують окремо фунгіцидні препарати, що знімають інфекційне навантаження з насіння з такими діючими речовинами: карбоксил, 200 г/л + тирам, 200 г/л за норми 2,5-3 л/т, флутріафол, 37,5 г/л + імазаліл, 15 г/л + тіабендазол, 25 г/л (1-1,25 л/т), або тритіконазол, 200 г/л (0,2 л/т), або протіоконазол, 100 г/л + тебуконазол, 60 г/л + флуопірам, 20 г/л (0,5-0,6 л/т).
Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області наголошує, всі роботи по протруєнню насіння необхідно проводити суворо дотримуючись загальноприйнятих державних санітарних правил (ДСП 8.8.1.2.001-98), регламентів застосування препаратів і заходів охорони праці та використовувати препарати лише відповідно до « Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Також наголошуємо, що до роботи з пестицидами та агрохімікатами допускаються лише особи, які пройшли навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та мають посвідчення про право роботи з пестицидами.

Марія КУЗЬМЕНКО, провідний спеціаліст-фітосанітарний інспектор відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області