Ювілейна, 80-та Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй має особливе значення, адже вперше вона проходить одразу після актів агресії, спрямованих проти європейських держав. Йдеться про нещодавні атаки російських безпілотників у Польщі та порушення повітряного простору російськими винищувачами в Естонії. Хоча подібні інциденти не є новими, вони набувають систематичного характеру, викликаючи серйозне занепокоєння на міжнародній арені.
Незважаючи на те, що однією з ключових тем для обговорення на Генеральній асамблеї буде питання визнання Палестини, для України цей саміт є надзвичайно важливим майданчиком для проведення переговорів. Присутність лідерів більшості найвпливовіших країн світу дозволяє ефективно координувати позиції з ключовими партнерами у протистоянні російській агресії. Це унікальна можливість для України представити свою позицію та заручитися підтримкою на найвищому рівні.
Окрім загальних питань, запланована важлива зустріч між Президентом України Володимиром Зеленським та Президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом. Головною темою переговорів стануть гарантії безпеки для України, які були розроблені спільно з європейськими партнерами. Без активної участі Сполучених Штатів цей механізм не може бути повноцінно реалізований. Другим пріоритетним питанням є посилення санкційного тиску на Російську Федерацію, про що раніше обіцяв Дональд Трамп. Однак, враховуючи попередній досвід, Україні, ймовірно, не варто очікувати швидкого виконання цих обіцянок, особливо у коротко- та середньостроковій перспективі. Різниця у позиціях сторін щодо гарантій безпеки свідчить про те, що конкретних домовленостей досягти буде складно.
Проблеми з узгодженням санкційного тиску на РФ існують навіть серед наших європейських партнерів. Наприклад, Президент Фінляндії Александер Стубб висловлював думку, що гарантією запобігання майбутній агресії може бути лише пряме втручання у війну з Росією. Однак, реакція НАТО на відверту агресію РФ проти Польщі, яка обмежилася висловленням занепокоєння, демонструє небажання країн Альянсу йти на пряму конфронтацію. Це, своєю чергою, може розглядатися Росією як додатковий стимул для подальшої ескалації конфлікту.
Лідери провідних європейських держав, зокрема Великої Британії, Німеччини, Франції, і, звісно, Сполучених Штатів, не готові направляти навіть невеликі військові контингенти на території, де не ведуться безпосередні бойові дії. В умовах такої обережності, очікування щодо ефективних гарантій безпеки для України видаються малоймовірними. Тому, найімовірніше, за підсумками цього тижня Генеральної асамблеї ООН жодних кардинальних проривів у цьому питанні не відбудеться.
Водночас, не варто припускати, що цей тиждень Росія неодмінно використає для чергових обстрілів. По-перше, росіяни традиційно вдаються до масованих атак під час важливих міжнародних переговорів, сподіваючись вплинути на прийняття рішень. Однак, як вже зазначалося, суттєвих рішень на цій асамблеї не очікується. По-друге, Росія здійснює обстріли України щоденно, і для цього їй не потрібні додаткові приводи, такі як проведення Генеральної асамблеї ООН. Таким чином, українська сторона повинна бути готова до будь-яких сценаріїв, незалежно від міжнародних подій.
