Зустріч президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним на Алясці не призвела до домовленостей про припинення вогню в Україні. Однак, обидва лідери висловили спільну позицію щодо президента Джо Байдена, яку висвітлив журналіст The New York Times Пітер Бейкер. Бейкер, який був присутній на Алясці, зауважив, що і Трамп, і Путін поклали відповідальність за війну в Україні на Байдена, попри те, що саме Путін віддав наказ про вторгнення та продовжує санкціонувати удари по цивільних об’єктах.

«Було, м’яко кажучи, незвично бачити, як чинний американський президент приєднується до іноземного диктатора, звинуваченого у воєнних злочинах, на сцені в Анкориджі, щоб розкритикувати колишнього американського президента», — зазначив Бейкер. Він вважає, що це демонструє, як Трамп, зі своїми зростаючими авторитарними схильностями, знаходить більше спільної мови з репресивним лідером Росії, ніж з лідерами власної країни. Трамп, на відміну від Путіна, рідко висловлюється так різко щодо російського диктатора, як це робить щодо Байдена, а також щодо колишніх президентів Обами та Буша-молодшого.

Путін, у свою чергу, також демонструє схожі погляди. Він давно плекає образу на Буша та Обаму, часто висловлюючи невдоволення тим, як, на його думку, його погано сприймали під час їхнього президентства. За чверть століття на посаді Путін дійшов висновку, що всі американські президенти, крім Трампа, ігнорували російські інтереси.

Автор статті підкреслює схильність Путіна адаптуватися до цінностей та марнославства своїх закордонних колег. Він майстерно знаходить способи завоювати прихильність, коли це відповідає його інтересам. Прикладом може слугувати зустріч з британським політиком Строубом Толботтом, де Путін згадав російських поетів, яких Толботт вивчав в університеті. Або ж, зустріч з Джорджем Бушем-молодшим, де Путін розповів історію про хрестик, подарований матір’ю, знаючи про глибоку віру Буша. Також згадується випадок, коли Путін привів свого чорного лабрадора на зустріч з Ангелою Меркель, яка боїться собак, що було розцінено як гра влади.

Заява Путіна, що агресія Росії є «війною Байдена», а не «війною Путіна», була саме тим, що хотів почути Трамп. Це підтверджує їхню спільну позицію щодо чинного американського президента. Нагадаємо, що Трамп і Путін зустрічалися на Алясці 15 серпня. Переговори тривали три години, але жодних домовленостей про припинення вогню досягнуто не було.

Ця подія підкреслює складність міжнародних відносин та вплив особистих поглядів політичних лідерів на світову політику, особливо у контексті конфлікту в Україні. Здатність Путіна маніпулювати сприйняттям та знаходити спільні точки згоди з противниками Байдена свідчить про його стратегічне мислення у зовнішній політиці.