Зігріта теплом сердець рідних , Софія Михайлівна КУЧЕВСЬКА, шанована мешканка нашої громади, святкує 100-літній ювілей!
У цей особливий літній день і сонце світить по-особливому, бо до її оселі завітали гарні люди : голова Липовецької громади Віктор Бичков, староста села Галина Семчук, голова ради ветеранів Липовеччини Валентина Левкович, представники підприємства «ТАС АГРО» Інна Богатко і Наталія Чубатюк. Привітно усміхаючись вона запросила їх до світлиці.

Її життєвий шлях – це приклад працьовитості та безмежної любові до рідної землі і родини. Народилась Софія Михайлівна 25 серпня 1925 року у с. Вербівка, в багатодітній родині. Була другою дитиною після брата.
Дитинство цієї мужньої жінки пройшло у випробуваннях воєнних та повоєнних років, позначених розрухою, голодом та життєвими труднощами. Як тільки підросла, нарівні з дорослими працювала- косила поля, виконувала інші роботи, допомагаючи відбудовувати країну. У воєнні роки в селі чоловіків було мало, тому разом із п»ятьма односельчанками вирушила у с. Вахнівку навчатись на трактористку. Вже війна закінчилась, а вона продовжувала орати колгоспні поля . Добре пам»ятає голод, коли виживали, хто як міг і гнила картопля з колгоспного кагату видавалась тоді ласощами.
У 50-60 роки перейшла в ланку-була ланковою. Все тоді жінки робили вручну-жали серпом, самі молотили, провіювали збіжжя…Нелегка то була праця. Народила доньку, згодом перейшла на ферму обліковцем і перегонила на сепараторі молоко. У 1972 році прооперувала ногу, в зв»язку із чим, більше працювати в колгоспі не змогла.

Все своє свідоме життя Софія Михайлівна присвятила праці на благо рідного села і сім”ї. До виходу на заслужений відпочинок – її руки ніколи не знали втоми. Працьовита, як бджілка, вона не лише сумлінно виконувала свої обов’язки, а й знаходила час для улюблених занять – пісні, вишивання, вкладаючи в кожен стібок частинку своєї душі.
Софія Михайлівна – чудова господиня, її оселя завжди гостинно відчинена для рідних та близьких. Добра та щира вона, як і належить Берегині, зігріває всіх навколо теплом свого великого серця. Виростила доньку , пізнала радість бабусиного щастя, дочекавшись онука та двох правнуків. Її онук працює в пірозділі з НС і сапером брав участь у бойових діях під час війни, був поранений. Тому, ця жінка з нетерпінням чекає завершення війни і обов»язково перемогою України.
Попри всі життєві випробування, Софія Михайлівна зберегла в собі життєлюбність та оптимізм, залишаючись прикладом для всіх. У свої 100 літ вона цікавиться політикою, читає книжки. Одним подихом загасила свічечки на святковому тістечку.
На жаль, з рідних братів і сестер не залишилось в живих жодного, але є племінники, їх діти та онуки.
Сьогодні, у день столітнього ювілею шановна довгожителька приймала найщиріші вітання від від міського голови Віктора Бичкова, а в його особі усієї громади, старости села, працівників агропідприємства, в якому має паї. Бережно тримала квіти і складала поруч подарунки, Подяки та листівки.
За розпорядженням міського голови з нагоди столітнього ювілею, ювілярці виплачено грошову винагороду з місцевого бюджету в розмірі 10 тис. грн.
Нехай Ваша оселя завжди буде наповнена радістю, сміхом та любов’ю рідних, шановна Софіє Михайлівно! Зі славним сторіччям!