У сучасному світі, де візуальна спадщина відіграє ключову роль у формуванні ідентичності наших міст і селищ, мозаїки постають як справжні «вікна у минуле», що розкривають глибинні шари історії та культури. Особливе місце серед них посідають мозаїки Зінаїди Мосійчук, чиє ім’я нерозривно пов’язане з неповторним декоративним обличчям Новогуйвинської громади. Ці твори монументального мистецтва є не просто прикрасами; вони є свідченням натхненної праці, непересічного таланту та глибокого зв’язку з українською культурою.

Життєвий шлях Зінаїди Мосійчук, народженої у 1929 році в селі Калинівка на Київщині (нині територія Вінниччини), був непростим. Вона пережила воєнні лихоліття та окупацію, проте не втратила жаги до мистецтва. Здобувши фахову освіту в Київському училищі прикладного мистецтва, вона присвятила десятиліття свого життя створенню унікальних творів у різних жанрах: від фарфору та плаката до декоративного розпису. Її професійний шлях пролягав через Городницький та Баранівський порцелянові заводи, де вона відточувала свою майстерність. Однак саме з 1967 року, переїхавши до Житомира, Зінаїда Мосійчук розпочала найплідніший період своєї творчості. У майстернях художньо-виробничого комбінату вона створила більшість своїх монументальних робіт, які й досі прикрашають простори Житомирщини та, зокрема, Новогуйвинської громади, формуючи її унікальну візуальну культурну спадщину. Кожна мозаїка Зінаїди Мосійчук є свідченням її таланту та відданості.

👩‍🎨 З 1973 року Зінаїда Мосійчук стала членкинею Національної спілки художників України, що є визнанням її значного внеску в українське мистецтво. Її колеги, зокрема секретар обласної організації Валентин Войтенко, згадували про складність та унікальність її роботи: «Вона займалася мозаїкою. Це оці різнокольорові камінці, розміром два на два. Спочатку треба було підготувати стіну бетонну. А потім на розчин цементу клеїлися ці камінці. Сама технологія монументального мистецтва непроста. Це треба на стінці зробити зображення в контексті, розмірі. Для цього потрібні ліса, матеріал…» Ці слова підкреслюють не лише технічну складність створення мозаїк, а й велич задуму, що стоїть за кожним твором монументального мистецтва. Завдяки Зінаїді Мосійчук, Житомирщина та Новогуйвинська громада отримали видатні зразки цього непростого жанру.

🎨 Кожна з робіт Зінаїди Мосійчук — це більше, ніж просто зображення. Це історія, спресована в камені, що розповідає про нелегку працю, радість дитинства, велич природи, а також мрії та ідеали епохи. Мозаїки Зінаїди Мосійчук живі, сповнені яскравих кольорів і тепла, що відображає саму сутність художниці: жінки, яка немов вишивала простір нашого повсякдення своїми унікальними творами. Її монументальне мистецтво стало невід’ємною частиною візуального ландшафту багатьох населених пунктів, зокрема у Новогуйвинській громаді, залишаючи по собі безцінний спадок.

🌿 Художниця з особливою любов’ю зверталася до тем народного мистецтва, інтегруючи у свої роботи елементи петриківського розпису, декоративні квіткові мотиви та український орнамент. Цей глибокий зв’язок із національною традицією робить її мозаїки не просто художніми творами, а важливими елементами культурної спадщини України. Її творчість свідчить про глибоке розуміння та повагу до українських коренів, перетворюючи звичайні стіни на полотна, що промовляють до нас голосом предків. Важливо, щоб ці унікальні мозаїки Зінаїди Мосійчук були належно оцінені та збережені для нащадків.

📌 Наша спільна відповідальність — забезпечити збереження мозаїк Зінаїди Мосійчук. Вони заслуговують на те, щоб їх віднаходили, реставрували й оберігали для майбутніх поколінь. Ці роботи повинні стати об’єктами особливої уваги та турботи, адже вони є невід’ємною частиною нашої спільної культурної пам’яті, формують візуальну ідентичність Новогуйвинської громади та є живою спадщиною, яка потребує ретельного збереження. Культурна спадщина, така як мозаїки Зінаїди Мосійчук, є відображенням душі народу, і її збереження є запорукою нашої національної самобутності та культурного розвитку. Кожен елемент цих мозаїк, кожен камінчик — це частина історії, яку ми маємо цінувати і передавати далі.

« повернутися