Зі слів Д. Свистільника, наразі ферма автоматизована приблизно на 70%. Але немає меж досконалості: хочеться осучаснити приміщення по максимуму. Однак це – згодом. Наразі прикладають всіх зусиль для того, щоб якомога швидше повернутися до довоєнного ритму. Хоча, за словами Дмитра, це економічно складно: за період активних бойових дій втрачено багато ресурсів.

«В першу чергу, йдеться про продуктивність тварин. Якщо до 24 лютого надій складав 33 тонни на добу, то наразі – 26–27 тонн. У перші дні повномасштабного вторгнення не знали, що робити. Це був шок. Головне, за що переживали – як зберегти стадо. Спочатку молоко просто виливали. До 20 тонн щодня, уявляєте? А коли через кілька днів зрозуміли, що шляхи відрізані, то вирішили роздавати молоко людям. Доставляли своїми силами. Спочатку – по навколишніх селах. Через тиждень почали шукати контакти голів громад, сільських рад. Таким чином, вийшли на Ніжинського міського голову Олександра Кодолу. Він не відмовив. Вже наступного дня нам зателефонував заступник міського голови, і було вирішено логістичне питання», – пояснює Дмитро Свистільник.

Рішення надавати людям молоко безкоштовно підтримали й акціонери СТОВ «Надія». Тоді воно було виваженим і стратегічно правильним. Про це фермери не шкодували ані тоді, ані зараз.

«Кожен з нас робив те, що від нього залежало: ми молоко надавали, волонтери його доставляли під обстрілами, Збройні Сили нас захищали. Від себе особисто хочу подякувати своєму колективу, адже на 95% це звичайні люди: трактористи, дояри, механізатори, ветлікарі. Весь цей час вони добровільно ходили на роботу – ми нікого не змушували. Під час обстрілів ховались у бомбосховищі, а коли небезпека минала, продовжували працювати.

Безмежна вдячність ЗСУ за те, що не дали ворогу просунутися далі. На жаль, війна ще не закінчилася, тому розслаблятися не варто», – зазначає наш співрозмовник.

Чи готові до співпраці з Ніжинською громадою і в подальшому? «Наші двері відкриті для всіх. Наразі СТОВ «Надія» реалізує молоко великим підприємствам. Віддавати продукт безкоштовно можливості поки що немає: ціни на енергоносії та пальне невпинно ростуть, потрібно сплачувати зарплату і податки, утримувати ферму. Нині кожен кілограм молока на вагу золота», – зауважує Дмитро.

Але найголовніше те, що вони мають можливість працювати у спокійній обстановці, і таким чином, наближати нашу Перемогу. Все решта, як то кажуть, справа наживна.

Ми вкотре щиро подякували Дмитру, власнику ферми і колективу від усієї Ніжинської громади за безкоштовне молоко та їхні великі серця. Амбітний керівник тієї ж миті зірвався у справах.

А екскурсію фермою для нас провів начальник зміни Ігор Сагайдачний. Такий же молодий, але вже досвідчений, як і його керівник. Він залюбки посвятив нас у процес виробництва молока. Ми отримали купу приємних вражень від цікавої і змістовної екскурсії. Не щодня таке буває!

Поверталися додому з особливим відчуттям, що познайомилися з людьми, які роблять велику справу для нас, українців.

Автор: журналіст сайту «УН» Валентина Савчук

Фото автора
https://www.uezd.com.ua/fermer-dmytro-z-krasnopilskoho-iakyy-nadavav-bezkoshtovne-moloko-dlia-nizhyntsiv-vdiachnyy-svoiemu-kolektyvu-i-zsu/