🕯 З глибоким сумом та невимовним болем повідомляємо, що Україна втратила ще одного свого відданого сина. 5 липня 2025 року, захищаючи рідну землю від підступного ворога, загинув наш земляк, справжній захисник України — Титюк Віктор Анатолійович, 1976 року народження. Ця трагічна звістка відгукнулася глибоким сумом у серцях всіх, хто знав його, і кожного українця, хто цінує мир та свободу.Життєвий шлях Віктора Титука був сповнений випробувань та незламності. Народившись у с. Латаші, він розпочав свою освіту в м. Прип’ять. Однак, Чорнобильська катастрофа змусила його родину покинути рідну домівку та шукати нового прихистку. Вони переїхали до Кузнецовська (нині Вараш) на Рівненщині, де продовжили життя. Завершував шкільні роки у 9–10 класах у селі Норинці Народицького району, перш ніж сім’я остаточно оселилася в Овручі. Ці переїзди загартували характер воїна, навчили цінувати мир та безпеку.Останні роки життя Віктор Анатолійович провів разом із родиною у селищі Бородянка. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, навіть перебуваючи в окупації, він не міг залишатися осторонь. Його прагнення боротися за Україну було непохитним. Разом із друзями він таємно виготовляв коктейлі Молотова, які потім передавали українським захисникам. Це була його перша лінія спротиву — тиха, але надзвичайно рішуча та смілива боротьба проти окупантів. Цей етап життя Героя яскраво демонструє його незламний дух та вірність Україні навіть у найскладніші часи.У 2023 році, за покликом серця, Титюк Віктор Анатолійович став на захист рідної країни, вступивши до лав Збройних Сил. Він не вагався, адже обрав шлях справжнього чоловіка, воїна та вірного захисника своєї Батьківщини. У його серці завжди жила безмежна любов до України та глибока тривога за майбутнє своїх дітей. Він боровся за їхнє мирне небо, за свободу та незалежність, за можливість жити у вільній країні. Свій найцінніший дар – життя – він віддав заради світлого майбутнього нашої нації.Народицька селищна рада, мешканці громади та вся Україна висловлюють щирі співчуття рідним і близьким загиблого Героя Віктора Титука: матері — Ользі Іванівні, батьку — Анатолію Миколайовичу, дружині — Олені Іванівні, сину — Вадиму, доньці — Вероніці, сестрам — Марині та Катерині, брату — Івану. Ми поділяємо ваш невимовний біль втрати та молимося за упокій його душі. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях, слугуючи невичерпним джерелом пам’яті, вдячності та натхнення для майбутніх поколінь.Світла пам’ять Герою, який віддав своє життя за волю, незалежність і мирне майбутнє України. Його ім’я навічно вписане в історію нашої країни як символ мужності та жертовності. Про час зустрічі Героя на Щиті та щодо поховання буде повідомлено на сторінці: Овруцька міська рада , https://www.facebook.com/ovruch.in.ua