З глибоким сумом сповіщаємо про велику втрату – відійшов у вічність Янковський Степан Степанович, видатний діяч України. Його життя стало прикладом відданості рідній землі, освіти та культури. Степан Степанович був людиною великої душі, невтомним просвітянином, педагогом, краєзнавцем, громадським діячем, почесним громадянином Витвицької громади, уродженцем села Витвиця. Він присвятив своє життя служінню Україні, вихованню молодого покоління та збереженню історичної спадщини рідного краю. Його вклад у розвиток культури та освіти є неоціненним.

Янковський Степан Степанович народився 19 липня 1931 року в селі Витвиця Долинського району Івано-Франківської області. У 1955 році він закінчив Дрогобицький педагогічний інститут імені Івана Франка, отримавши фах української мови та літератури, кваліфікацію вчителя середньої школи. Його професійний шлях – це приклад самовідданої праці та служіння освіті.

Всю свою трудову діяльність Степан Степанович присвятив виховній та просвітницькій роботі, залишивши по собі яскравий слід у серцях своїх учнів та колег. З 1989 року до 2005 року він був незмінним головою районної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, відіграючи ключову роль у збереженні та розвитку української культури.

Степан Степанович був не лише мудрим наставником, а й прикладом гідності, стійкості та відданості своїм ідеалам. Його життєвий шлях – це історія невтомної праці, боротьби за національну свідомість, культурне відродження та збереження історичної пам’яті. Завдяки його зусиллям було відновлено діяльність товариства «Просвіта» в нашому краї, проведено численні культурно-просвітницькі заходи, збудовано освітні заклади, що і сьогодні служать громаді, втілюючи його бачення освіти та культурного розвитку.

Важко знайти слова втіхи для родини, друзів, колег, усіх, хто мав честь знати цю видатну людину. Висловлюємо щирі співчуття близьким. Нехай Господь дасть вам сил пережити цю втрату, а світла пам’ять про Степана Степановича завжди житиме в наших серцях, надихаючи на добрі справи та збереження його спадщини. Його ім’я назавжди залишиться в історії української культури та освіти.

Вічна пам’ять. Нехай спочиває з миром.