День захисників і захисниць України – це свято, встановлене у 2014 році для вшанування мужності та героїзму оборонців нашої держави, військових традицій та сприяння зміцненню патріотичного духу. Воно тісно пов’язане з Днем Покрови Пресвятої Богородиці, що відзначається 1 жовтня, а також із Днем Українського козацтва та річницею створення Української повстанської армії. Цього дня ми вшановуємо всіх, хто здобував і відстоював незалежність України, а також сучасних воїнів, ветеранів, добровольців та волонтерів, які нині захищають суверенітет нашої країни.

Український народ відзначає День захисників і захисниць України в умовах жорстокої агресивної війни, розв’язаної російською федерацією. Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» визначає цю боротьбу як Війну за Незалежність України, що триває з 19 лютого 2014 року. Понад десять років цивілізований світ спостерігає героїчну боротьбу українців за свою свободу та незалежність. Ця боротьба зміцнила українську націю та підкреслила прагнення до миру через перемогу над ворогом. Своїм героїзмом Україна завоювала глибоку повагу у світі.

За роки протистояння агресору Україна суттєво вплинула на світовий порядок, висвітливши приховані раніше проблеми та переформатувавши системи взаємовідносин. Наближення перемоги над ворогом, який несе загрозу Європі, стало ключовим питанням глобального порядку денного. Однак, шлях до перемоги демократії над силами зла вимагає надвисокої ціни: людських життів, руйнувань, втрачених перспектив. Війна перетворює творців добробуту на воїнів, героїв, часто – посмертно.

День захисників і захисниць – це насамперед день тих, завдяки кому ми зберегли незалежність і можемо працювати, творити та виховувати дітей навіть в умовах війни. Ми вшановуємо сучасних захисників та героїв минулих епох. Українська армія береже пам’ять про воїнів-русичів, козаків, січових стрільців та вояків УПА, інтегруючи їхні традиції у сучасне військо.

Ми висловлюємо подяку всім, хто боронить нашу незалежність, і згадуємо кожного, хто віддав життя за Україну. Ця подяка є особистою, адже у кожного з нас є рідні, друзі чи колеги, які несуть або несли службу у силових структурах. Кожен на своєму місці має забезпечувати міцний тил для армії, роблячи все можливе для наближення Перемоги.

Історична довідка (за матеріалами Українського інституту національної пам’яті)

1 жовтня українці відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке має глибоке історичне коріння, пов’язане із захистом від ворогів ще з часів Русі. Князь Ярослав Мудрий ще у 1039 році віддав народ Русі під опіку Божої Матері. Це свято було одним з найголовніших для козаків, за що його часто називали «Козацька Покрова». Саме на Покрову козаки проводили ради, обирали гетьманів та старшину. Символом цього зв’язку стало козацьке мистецтво та топоніміка, адже багато населених пунктів носять назви «Покровка», «Покровське».

У добу Української революції 1917—1921 років відродилися козацькі традиції, які лягли в основу розбудови збройних сил УНР. Це виявилося у найменуваннях військових формацій, наприклад, Український козацький полк імені Богдана Хмельницького, а також формувань, названих на честь гетьманів та полководців. Козацький дух простежується у назвах «Січові стрільці», «Запорізька Січ», «гайдамацькі полки». Козацькі військові традиції відобразилися у військовій символіці, назвах військової техніки та кораблів, а також у військовій термінології, де використовувалися давні козацькі ранги та посади.

Зовнішній вигляд вояків українських формацій тих часів також мав козацькі риси: кашкет-«мазепинка», чорні шапки з кольоровими шликами, черкески, а також традиція голити голови, залишаючи оселедець.

У Другій світовій війні українці боролися з нацизмом у різних лавах: Червоної армії, Української повстанської армії (УПА) та армій Об’єднаних Націй. Вояки УПА боролися за відновлення української державності, наслідуючи козацькі традиції, а символічною датою створення УПА є 1 жовтня 1942 року, день Покрови. Боротьба УПА була продовженням українського визвольного руху.

Сьогодні Збройні сили України є однією з найбоєздатніших армій світу, маючи за плечима десятиліття бойового досвіду. За роки російсько-української війни Україна провела реформи та модернізацію армії, відновила українські мілітарні традиції та посилила патріотичне виховання. Українська армія професіоналізувалася, здобула довіру суспільства і стала однією з найважливіших інституцій держави.

Сучасні збройні сили успадкували від попередніх поколінь головний убір, знаки розрізнення та бойове гасло.

«Мазепинка» – головний убір, стилізований під козацькі головні убори другої половини XVII століття, що став офіційним в українському війську з 2017 року. Цей головний убір носили Українські січові стрільці, Галицька Армія, Карпатська Січ та УПА.

Нарукавний тризуб – знак розрізнення, що його носили вояки Армії УНР та сам Головний отаман Симон Петлюра. Сьогодні тризуби на рукавах одностроїв є продовженням цих славних традицій.

«Слава Україні! – Героям слава!» – гасло Української повстанської армії, яке нині є офіційним вітанням у Збройних силах України. Це гасло, що сягає корінням часів Армії УНР та було затверджене ОУН навесні 1941 року, від 4 жовтня 2018 року є офіційним вітанням у Збройних силах та Національній поліції.