З настанням весни, мешканці приватних домоволодінь, житлових будинків та садівничих товариств активно розпочинають наведення ладу на своїх земельних ділянках. На жаль, часто це супроводжується практикою спалювання гілок, сухої трави та сміття. Важливо розуміти, що така діяльність несе серйозну загрозу для здоров’я людей та навколишнього середовища. Ця стаття детально роз’яснює наслідки спалювання рослинності та необхідність дотримання правил безпеки.

Небезпека для здоров’я: Чому спалювання рослинності шкідливе?

Нагадуємо мешканцям населених пунктів про серйозну небезпеку для здоров’я, яку становить вдихання диму від спалювання листя, сухої трави та особливо – відходів. У весняно-літній період листя дерев не лише очищає повітря та збагачує його киснем, а й накопичує пил та інші шкідливі речовини з навколишнього середовища. Під час згоряння ці речовини вивільняються в атмосферу. До їх складу входять пил, оксиди азоту, вуглекислий газ, важкі метали та інші токсичні сполуки, які потрапляють в легені людини, викликаючи серйозні проблеми зі здоров’ям.

Вплив на екосистему: руйнування природного балансу

Окрім прямого впливу на здоров’я людини, спалювання рослинності має руйнівний вплив на навколишнє середовище. Очерет, наприклад, слугує прихистком для багатьох видів тварин та птахів. Спалювання сухої трави та очерету призводить до зменшення видового складу рослинності, що є джерелом харчування для тварин, які мешкають в екосистемах. Навесні, коли починає відростати трава та з’являються перші бруньки на чагарниках, вогонь знищує перші паростки рослинного світу. Це призводить до зменшення кількості квітучих рослин, а на полях з’являється більше бур’янів, які є більш стійкими до пожеж порівняно з типовими дикими травами.

Втрата мікрофлори ґрунту та тривале відновлення

Підпал трави знищує корисну мікрофлору ґрунту, зокрема ті мікроорганізми, які допомагають рослинам протистояти хворобам. Відновлення мікрофлори вимагає часу, особливо навесні, коли рослини найбільш вразливі. Екосистема на місці пожежі може відновитися лише через п’ять-шість років, а в деяких випадках – ніколи.

Юридична відповідальність за спалювання рослинності

Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме статтею 771, передбачено відповідальність за самовільне спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків. Штрафи для громадян складають від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн), а для посадових осіб – від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн). У разі вчинення цих дій на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, штрафи зростають: для громадян – від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6120 – 12420 грн), а для посадових осіб – від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн).

Спалювання трави у воєнний час: додаткові ризики

Особливу увагу слід звернути на те, що згідно зі статтею 113 Кримінального кодексу України, на час воєнного стану спалювання сухої трави, листя чи іншої рослинності може бути кваліфіковано правоохоронними органами як диверсія, що передбачає кримінальну відповідальність. Це може призвести до позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Запобігання пожежам: ваша відповідальність

ПАМ’ЯТАЙТЕ! При спалюванні трави на присадибних ділянках або луках завжди існує ризик перекидання вогню на природні ділянки. Саме із спалювання сухої трави починається більшість пожеж у природних екосистемах. Існує також загроза лісових пожеж та загоряння житлових будинків. Бережіть себе та навколишнє середовище! Дотримуйтесь правил пожежної безпеки!