У довгоочікуваному першому етапі обміну важкопораненими та тяжкохворими військовополоненими між Україною та Росією на рідну землю повернулося сім відважних жителів Тернопільщини. Серед них — наш мужній земляк, військовослужбовець із села Підзамочок, Михайло Баран. Ця подія, що стала символом надії та незламності, принесла неймовірну радість у серця тисяч українців, але особливо глибоко торкнулася Бучацької громади. Відомості про перебування Михайла Барана в полоні були відомі вже давно, і щоденна тривога та невизначеність оповивали його родину та друзів. Проте віра в його повернення ніколи не згасала. Місяці нестерпного очікування, щирих молитов та сподівань нарешті завершилися сльозами щастя та міцними обіймами, що зігріли кожне серце. Це повернення військовополоненого стало справжнім дивом, якого чекали з таким нетерпінням. Сьогодні Бучацька громада з усіма почестями зустріла свого Героя у рідному селі Підзамочок. Вулиці, де колись бігав малий Михайло, нині були заповнені усмішками та квітами. Односельчани, від малого до великого, вийшли назустріч із національними прапорами, висловлюючи безмежну вдячність та підтримку. Особливо зворушливими були щирі емоції дітей, які з трепетом дякували за мужність, незламну витримку та непереможну віру в перемогу. Це була справді незабутня зустріч героя, яка назавжди залишиться у пам’яті Бучацької громади. Від імені всієї громади, перший заступник бучацького міського голови Володимир Михайлюк особисто привітав Михайла з поверненням військовополоненого додому. Він висловив глибоку вдячність за його непересічний героїзм, непохитну вірність військовій присязі та неймовірну стійкість духу, яку пан Михайло демонстрував протягом усього часу свого перебування в неволі. Це звільнення з полону стало яскравим свідченням того, що Україна не залишає своїх синів напризволяще. Одразу після теплої зустрічі, пан Михайло Баран здійснив зворушливий та скорботний візит до могил своїх односельчан, які віддали найцінніше – своє життя – за незалежність і свободу України. Зі щемом у серці він поклав квіти до могил загиблих воїнів, вшанувавши їхню пам’ять. Також він віддав шану Герою біля меморіальної дошки, що увіковічує подвиг тих, хто поліг, захищаючи свою Батьківщину. Цей глибокий жест став символом не лише особистої поваги, а й єдності всієї громади та країни, що бореться за свою свободу. Кожне повернення військовополоненого нагадує про ціну нашої волі та жертовність. Сьогоднішній день став справжнім святом для всієї Бучацької громади, адже зустріч захисника України – це найважливіше, що ми можемо робити в тилу. Ці моменти наповнюють серця вірою та вдячністю. Кожен військовослужбовець, який повертається додому, зміцнює наш дух і нагадує про незламність українського народу. Ми непохитно віримо, що кожен наш воїн, який нині перебуває в полоні, незабаром обов’язково повернеться додому, і ми зможемо знову урочисто зустрічати наших героїв. Слава Україні! Героям слава!