З початком повномасштабного вторгнення спостерігається значне зростання волонтерської активності в Україні. Однак, цей сплеск доброчинності, на жаль, привернув увагу й шахраїв. У соціальних мережах та месенджерах поширюються випадки діяльності псевдоволонтерів, які видають себе за військовослужбовців, священнослужителів або справжніх волонтерів. 🥸 Вони збирають кошти, нібито для потреб ЗСУ або для лікування поранених бійців, але насправді присвоюють зібрані гроші собі.

👨‍💻 Як діють шахраї:

🟡 Вони активно крадуть тексти публікацій, фотографії та історії справжніх волонтерів з соціальних мереж.
🟡 Створюють фейкові акаунти, що імітують довіру.
🟡 Зазначають власні банківські рахунки для здійснення переказів.
🟡 Використовують маніпулятивні тексти, щоб чинити психологічний тиск на потенційних донорів.

👮‍♀️ Приклад із реального життя:

У 2024 році українська поліція викрила чоловіка, який видавав себе за благодійника. (https://www.facebook.com/cyberpoliceua/posts/811551911155711) Він розміщував у соціальних мережах фейкові оголошення про збір коштів на допомогу захисникам України. Для переконливості він використовував фотографію справжньої військової та зображення дівчини з ампутацією кінцівок, яка насправді постраждала ще до початку війни. 📷

Шахрай стверджував, що на обох фотографіях зображена військова, поранена на фронті, і закликав людей переказувати кошти на її лікування. Загалом, його шахрайські дії призвели до втрати майже 300 тисяч гривень громадянами. На жаль, такі випадки трапляються досить часто, що підкреслює актуальність проблеми боротьби з волонтерським шахрайством.

👀 Як розпізнати фейкових волонтерів?

🔴 Відсутність чіткої інформації про цільове призначення збору, конкретні потреби та необхідну суму.
🔴 Не надаються жодні звіти: ані фото-, ані відеозвіти, ані документальні підтвердження.
🔴 Тексти звернень побудовані виключно на емоційній маніпуляції, без надання конкретних фактів.
🔴 Використання незвичайних шрифтів, великої кількості емоджі, навмисно замінених літер — методи, які використовуються для уникнення блокування контенту.
🔴 Сторінки виглядають безособово, часто відсутні групові фотографії, що могло б свідчити про реальну діяльність команди.

🔍 Щоб перевірити достовірність збору:

🔘 Запитуйте звіти за попередні періоди та успішно завершені збори.
🔘 Дізнавайтеся більше про самих волонтерів: чи співпрацюють вони з відомими організаціями, публічними особами. Інформація про спільну діяльність повинна бути доступна на офіційних сторінках таких організацій та інфлюенсерів.
🔘 Перевірте, чи мають вони відзнаки, нагороди за допомогу та позитивні відгуки про їхню діяльність.
🔘 Шукайте висвітлення роботи волонтера чи приватної особи в медіа та інформаційному полі.
🔘 Використовуйте сервіси пошуку зображень (наприклад, Google Images) для перевірки автентичності фотографій та сканованих документів, які надаються для збору. Шахраї часто використовують викрадені чужі фото у своїх профілях.
🔘 Перевіряйте справжність посвідчень волонтера, зв’язавшись з організацією, яка його видала. Якщо йдеться про приватну особу, з’ясуйте причину її незареєстрованої волонтерської діяльності.

Будьте завжди уважними та обережними, щоб не стати жертвою шахраїв! 🫰

ℹ️ Додаткову інформацію про те, як уберегти себе від платіжного шахрайства, можна знайти на сайті кампанії #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/.

ℹ️ Рекомендації щодо уникнення шахрайства, пов’язаного з темою військовополонених та зниклих безвісти, містяться у брошурі кіберполіції та Офісу Омбудсмана “Яким може бути шахрайство та як йому протидіяти?”: https://www.ombudsman.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/yakim-mozhe-buti-shakhraistvo-veb.pdf