З початку повномасштабного вторгнення 4131 людина повернулася з російського полону. Деякі з цих людей зазнали жахливих випробувань, фізичних і психологічних тортур. Десятки тисяч наших громадян досі залишаються у російській неволі. Після повернення додому їх чекає довгий процес адаптації й наше суспільство має цьому процесові всіляко сприяти.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 4 131 українець повернувся з російського полону. Ці люди пережили неймовірні страждання, фізичні та психологічні тортури, що залишили глибокі шрами на їхніх тілах та душах. Але десятки тисяч наших співгромадян досі залишаються в російській неволі, чекаючи на повернення додому. Після звільнення з полону на них чекає важкий і тривалий процес адаптації до мирного життя, і наше суспільство має надати їм всю необхідну підтримку та допомогу.

Повернення з полону – це лише перший крок на довгому шляху реабілітації. Українці, які пройшли через жахи російських катівень, потребують комплексної допомоги. Це включає медичну допомогу для лікування фізичних травм, психологічну підтримку для подолання посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та інших психічних розладів, а також соціальну адаптацію для повернення до нормального життя.

Наше суспільство має усвідомити масштаби трагедії та надати максимальну підтримку тим, хто пережив російський полон. Важливо створити умови для їхнього комфортного повернення додому, допомогти знайти роботу, відновити соціальні зв’язки та відчути себе повноцінними членами суспільства. Для цього необхідна координація зусиль різних державних органів, громадських організацій та волонтерів.

Крім того, необхідно забезпечити справедливість і притягнути до відповідальності винних у військових злочинах та тортурах. Міжнародне співтовариство має докласти всіх зусиль для збору доказів та організації судових процесів над російськими воєнними злочинцями. Це не тільки справедливо по відношенню до жертв, але й важливо для встановлення миру та запобігання подібним злочинам у майбутньому.

Усвідомлюючи важливість підтримки тих, хто повернувся з полону, ми повинні пам’ятати про тих, хто ще залишається в неволі. Необхідно продовжувати зусилля з їхнього звільнення, використовуючи всі можливі дипломатичні та міжнародні механізми. Кожна людина має бути повернута додому, і це наш спільний обов’язок.

Повернення з полону – це не лише особиста трагедія, але й національна проблема. Підтримка тих, хто пережив полон, є питанням національної гідності та відповідальності. Тільки об’єднавши зусилля, ми зможемо допомогти цим людям відновити своє життя та подолати наслідки жахливих випробувань.

Українці, які повернулися з російського полону, потребують нашої допомоги. Ми маємо зробити все можливе, щоб забезпечити їхнє швидке та комфортне повернення додому, надати їм необхідну медичну та психологічну допомогу, а також допомогти їм інтегруватися в суспільство. Це наш обов’язок перед ними, перед нашою країною та перед майбутнім.

Ми повинні пам’ятати про кожну людину, яка страждає в російському полоні. Наша мета – повернути їх усіх додому. Це виклик, який стоїть перед нами сьогодні, і ми маємо його подолати.