Україна знову схиляє голову в глибокій жалобі, проводжаючи в останню путь своїх вірних синів, що віддали життя за свободу та незалежність нашої Батьківщини. Ми прощаємося з Українськими Героями, чиї імена навічно вписані у літопис мужності та самопожертви. Їхній подвиг, їхня незламна воля та відданість ідеалам справедливості є взірцем для прийдешніх поколінь. Кожен з них, не вагаючись, став на захист рідної землі, усвідомлюючи ціну миру та майбутнього.
Солдати та офіцери, ці захисники України, демонстрували неймовірну відвагу перед обличчям агресії. Вони боролися за кожен клаптик української землі, за право на вільне життя у власній країні, за безпеку своїх родин та дітей. Їхня боротьба – це не просто виконання військового обов’язку, це справжній вияв любові до Вітчизни, глибокої віри у перемогу світла над темрявою. Пам’ять про цих Українських Героїв є священною для кожного з нас.

У цей скорботний час, коли ми вшановуємо наших полеглих воїнів, особливо гостро відчувається контраст між справжніми Героями та тими, хто прийшов на нашу землю з війною. Агресор, нехтуючи всіма людськими та моральними нормами, не лише намагається окупувати нашу суверенну державу, а й демонструє повну байдужість до долі своїх власних загиблих. Тіла загиблих солдатів та офіцерів ворога часто залишаються на полі бою, що свідчить про їхнє повне знецінення людського життя та відсутність будь-яких принципів. Ця жорстокість є яскравим доказом того, що по один бік стоять справжні захисники, що борються за свою свободу, а по інший – ті, хто не розуміє сенсу боротьби і вмирає без гідності.

Боротьба за нашу країну триває, і вона є боротьбою за цивілізаційні цінності, за право на самовизначення, за мирне та щасливе майбутнє. Ми пам’ятаємо кожного, хто став на захист України. Серед тих, кого ми проводжаємо з почестями, є:
– солдат Михайловський Олексій Олексійович, відважний десантник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Його мужність та професіоналізм були прикладом для побратимів.
– підполковник Коваленко Олексій Володимирович, шанований викладач Житомирського військового інституту. Він не лише навчав молоде покоління захищати Батьківщину, а й сам віддав за неї найцінніше.

Ці Українські Герої назавжди залишаться у наших серцях як символ нескореності та незламності духу. Їхні імена будуть згадуватися з гордістю та болем, а їхній подвиг стане натхненням для всіх, хто продовжує боротися за вільну та незалежну Україну. Нехай вічна пам’ять про них живе у серцях нації.

🇺🇦 Слава Україні! Героям Слава! Ми пам’ятаємо і ніколи не забудемо тих, хто захищав наше майбутнє. Їхні імена – це наша історія, наша біль і наша гордість.