Національний тиждень безбар’єрності в Україні: Створення рівних можливостей для кожного

З 19 по 25 травня 2025 року в Україні вперше відбудеться Національний тиждень безбар’єрності. Ця ініціатива має на меті привернути увагу до важливості створення безбар’єрного середовища для всіх громадян, незалежно від їхніх фізичних чи когнітивних особливостей.

В умовах війни та майбутньої відбудови України, питання безбар’єрності набуває особливого значення. Зростає кількість людей з інвалідністю, і забезпечення їхнього доступу до основних послуг та інфраструктури стає не просто питанням зручності, а питанням фундаментальних прав людини. Безбар’єрність – це створення рівних можливостей у доступі до освіти, працевлаштування, медичного обслуговування та громадських просторів.

Саме на місцевому рівні громадяни щодня стикаються з бар’єрами або відчувають переваги безбар’єрності. Це проявляється у повсякденних справах: навчанні, роботі, отриманні послуг, купівлі товарів, проведенні дозвілля та навіть під час пошуку укриття під час повітряних тривог.

Бар’єри – це перешкоди, які обмежують можливості людей та заважають їм реалізувати свій потенціал. Часто ці перешкоди виникають через незнання, стереотипи та упередження, що призводить до незручного дизайну, дискримінаційних процедур та негативного ставлення. Розглянемо різні види бар’єрів:

• Фізичні бар’єри: Ускладнюють пересування у просторі (круті сходи, відсутність ліфтів/пандусів, високі пороги).
• Інформаційні бар’єри: Недостатнє подання інформації для людей з порушеннями зору/слуху, брак доступної інформації.
• Психологічні бар’єри: Негативне ставлення, страхи та стереотипи. Наприклад, побоювання батьків щодо інклюзивної освіти. Внутрішні психологічні бар’єри (відчуття самотності серед літніх людей).
• Економічні бар’єри: Відмова у працевлаштуванні через упередження, брак коштів на базові потреби.
• Інституційні бар’єри: Закони та нормативні акти, які обмежують доступ до певних професій чи послуг.

Місцеве самоврядування відіграє важливу роль у створенні доступного та інклюзивного середовища. Зараз, в умовах війни, доступність стає питанням безпеки для поранених захисників, маломобільних громадян та батьків з дитячими візочками. Громада повинна забезпечити комфортні та безпечні умови для всіх мешканців.

Розвиток спроможності громад є ключем до успішної реалізації політики безбар’єрності. Це передбачає посилення інституційної спроможності, створення механізмів координації та підготовку персоналу. Необхідний комплексний підхід та співпраця між державними органами, місцевим самоврядуванням, громадськими організаціями, бізнесом та міжнародними партнерами.

Створення безбар’єрного простору підвищує якість життя, забезпечуючи рівний доступ до послуг та можливостей. Видимі зміни та усунення бар’єрів сприяють формуванню соціальної згуртованості та довіри між владою та громадою.

Безбар’єрність – це показник розвитку громади. Разом ми будуємо Україну, де кожен відчуває комфорт та має рівні можливості.