Міжнародна команда науковців, очолювана Бенджаміном Гіне зі Шведського музею природної історії, проаналізувала мікробну ДНК з понад 483 останків мамонтів, знайдених у Канаді та Росії. Особливу увагу приділили адичанському мамонту, вік якого оцінюється в 1,1 мільйона років. Цей унікальний зразок дозволив ідентифікувати 310 різних типів мікробів. Хоча більшість бактерій потрапила до останків після смерті тварини, шість видів виявилися тісно пов’язаними з самим мамонтом, вказуючи на симбіотичні відносини.

Серед виявлених мікроорганізмів — бактерія Erysipelothrix, яка відома своєю зв’язком із серцевими інфекціями. Її присутність у настільки давніх останках робить її найстарішим відомим представником свого роду. Також були виявлені штами Pasteurella та Streptococcus, які продемонстрували вражаючу генетичну подібність до сучасних бактерій, здатних спричиняти сепсис у слонів або карієс у людей. Це свідчить про тривалу еволюційну історію цих мікробів.

Цікаво, що значна частина виявлених бактерій, ймовірно, не була шкідливою для мамонта, а навпаки — могла відігравати корисну роль. Наприклад, деякі штами Pasteurella беруть участь у процесі вироблення бурштинової кислоти, яка є важливою для метаболізму. Дослідження створило цінну базу даних для подальшого вивчення мікробного світу мамонтів і показало, що навіть у мільйонолітніх останках можна знайти цінну інформацію про мікробіом.

Це революційне відкриття дозволяє вченим отримати глибше розуміння стану здоров’я вимерлих видів, а також оцінити вплив їхніх мікробних співмешканців на процес еволюції. Дослідження бактерій у стародавніх останках мамонта відкриває нові можливості для науки, поглиблюючи наші знання про доісторичне життя на Землі та взаємозв’язок між організмами.

Вас також можуть зацікавити новини: