Кропивницький Отг
Вечір пам’яті Миколи Кваші у Кропивницькому
У Кропивницькому відбувся зворушливий вечір пам’яті видатного композитора Миколи Кваші, чия душа продовжує жити у його геніальній музиці. У стінах обласної філармонії зібралися шанувальники таланту маестро, щоб віддати шану його творчості в рамках мистецького проєкту «Митці Кіровоградщини».
У програмі вечора прозвучали найвідоміші твори Миколи Кваші у виконанні академічного театру музики, пісні й танцю «Зоряни», під керівництвом народної артистки України Антоніни Червінської, інструментального ансамблю «Єлисавет-ретро» з Артемом Гасленком та солістів обласної філармонії. Гості заходу мали змогу насолодитися музикою до легендарної хореографічної постановки «Ятранські весняні ігри», а також відомими мелодіями з «Лібертанго», «Облівіон» Астора П’яццолли, «Ноктюрн» Шопена та «Шторм» Вівальді. Хореографічна композиція «Козачок» у виконанні оркестру та балету «Зорян» викликала бурю емоцій у глядачів.
Солісти філармонії подарували присутнім чудові вокальні номери. Тетяна Яковенко вразила виконанням пісень «Журба за журбою» та «Полюбила Петруся», а Артем Гасленко захопив слухачів емоційним виконанням пісні «Очі волошкові». Іванна Неділенко разом з ансамблем «Єлисавет-ретро» виконала пісню «Спогад».
Особливим гостем вечора став поет-пісняр Олег Попов, який довгі роки співпрацював з Миколою Квашею. Незважаючи на відстань, Олег Попов написав вірш-присвяту до творчості композитора, який чуттєво продекламувала майстер художнього слова Ірина Маслюкова під мелодію «Облівіон». У фіналі вечора Антоніна Червінська, яка пройшла творчий шлях пліч-о-пліч з Миколою Квашею, виконала народну пісню «Гиля-гиля, сірі гуси», що стала однією з перших для неї в 60-ті роки минулого століття, як данина пам’яті маестро.
Ведуча заходу, художній керівник Анна Шуть, познайомила гостей з творчою біографією Миколи Кваші, підкресливши його внесок в українську культуру. Директорка обласної філармонії Наталія Агапєєва зазначила, що вечір пам’яті був надзвичайно чуттєвим, а музичні шедеври композитора є «генетичним кодом нації». Музика Миколи Кваші, безсумнівно, житиме вічно, нагадуючи нам про його талант та душу.


