Його життя обірвалося заради нашого майбутнього…

🕯️ З болем у серці та сльозами на очах отримали звістку про чергову втрату – 26 січня 2025 року, в бою за свободу та незалежність України, поліг смертю хоробрих житель Прачів ЄСИПЕНКО Юрій Іванович.

Вірний військовій присязі, він мужньо виконав свій обов’язок, боронячи рідну землю. Його життя обірвалося на передовій, де майже три роки він безстрашно виконував бойові завдання на найскладніших напрямках фронту.

Юрій Іванович народився 27 квітня 1987 року в Прачах у простій, але дружній сільській родині. З юних років життя випробовувало його на міцність – він рано втратив матір, а вихованням трьох дітей займався батько. Попри всі труднощі, Юрій ріс щирим, добрим і чуйним хлопцем. Він навчався у Прачівській школі, а після її закінчення вступив до Борзнянського державного сільськогосподарського технікуму. Завжди мав працьовитий характер і тверду життєву позицію.

Після проходження строкової служби працював у ТОВ «Агрікор-Холдинг» та на різних роботах у Києві. А в серпні 2021 року підписав контракт на службу в Збройних Силах України. Повномасштабну війну зустрів у Чернігові, де з перших днів став на захист рідної землі.

Усі, хто знав мужнього Воїна, запам’ятають його як доброго, щирого і чуйного чоловіка. Він завжди був готовий допомогти, мав багато друзів, цінував прості речі. Любив малювати – це було його тихе захоплення, яке розкривало глибокий внутрішній світ.

Юрій Єсипенко залишиться в пам’яті громади не лише як Воїн, а і як Людина – світла, щира, сильна духом. Його подвиг – це не лише боротьба зі зброєю в руках, а й приклад того, як треба жити – з гідністю, любов’ю до рідних і Батьківщини. Мужні Воїни гинуть не просто за території, славу чи нагороди, а за українську мову, пісню, за право бути собою. За те, щоб діти росли в мирі, щоб по всій Україні майорів синьо-жовтий стяг під мирним небом.

Низький уклін та щирі співчуття рідним, побратимам і всім, хто знав і шанував Юрія Івановича. Його подвиг і відданість Україні назавжди залишаться у серцях вдячних поколінь. Схиляємо голови перед його жертовністю і вклоняємося за те, що він стояв за кожного з нас, за наше майбутнє.

Вічна і світла пам’ять Юрію Івановичу!