ЙОГО СЕРЦЕ ЗУПИНИЛОСЯ, АЛЕ ПАМ’ЯТЬ ПРО НЬОГО ЖИТИМЕ ВІЧНО…

▪️Сьогодні Меджибізька громада провела в останню земну дорогу свого Захисника — Рижова Сергія Юрійовича.

🔸Рижов Сергій Юрійович народився 18 серпня 1981 року в родині Юрія Васильовича та Тетяни Олександрівни Рижових у селі Пліщин Шепетівського району Хмельницької області. Саме тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Сергій зростав працьовитим і відповідальним хлопцем. Разом зі старшим братом завжди намагався допомагати батькам по господарству, не цурався жодної роботи та змалку звик покладатися на власні сили. У 1996 році закінчив дев’ять класів школи та вступив до Грицівського професійно-технічного училища, де здобув фах електрика. Після завершення навчання був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України. Під час служби проявив себе дисциплінованим і відповідальним військовослужбовцем, отримав звання молодшого сержанта. Після повернення до мирного життя Сергій створив сім’ю. У першому шлюбі народилася донька Іванна. Згодом життєві дороги подружжя розійшлися.
З 2012 року Сергій присвятив себе будівельній справі та ремонтним роботам. Він був справжнім майстром своєї справи, любив працювати та завжди відповідально ставився до будь-якої роботи. Саме займаючись улюбленою справою, зустрів своє кохання — дружину Анну. У подружжя народилося двоє дітей — донька Валерія та син Ярослав. Родина була для Сергія найбільшою цінністю, джерелом сили та натхнення. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком і надійною опорою для своїх близьких.
У 2025 році Сергія було мобілізовано до лав Збройних Сил України. Він залишив рідний дім, дружину та дітей, щоб стати на захист України. Під час проходження військової служби набув важкого захворювання, яке суттєво підірвало його здоров’я.
◼️Попри мужню боротьбу з хворобою, 18 червня 2026 року серце Сергія Рижова зупинилося.

Світлий спомин про нього назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, побратимів та всіх, хто його знав. Він запам’ятається доброю, працьовитою, щирою людиною, люблячим батьком, чоловіком і вірним сином України.

Поховали Захисника на місцевому кладовищі в селі Головчинці, де він знайшов свій останній земний спочинок.