Вічна пам’ять Герою: Сергій Крючок назавжди в наших серцях

Два роки минуло з того дня, як Україна втратила Сергія Геннадійовича Крючка, 28-річного Захисника України. Він був мужнім воїном, люблячим чоловіком, батьком і сином. Його ім’я назавжди закарбоване в нашій пам’яті. Сьогодні ми згадуємо Сергія Крючка, Героя, який віддав життя за волю України.

Сергій народився 25 березня 1995 року в мальовничому селі Білка Тростянецької громади. Закінчив місцеву школу, Тростянецьке ПТУ №25, де здобув фах водія-машиніста-тракториста. Працював на залізниці та в компанії «Європа-Транс-Агро». Сергій захоплювався мисливством і риболовлею. З дружиною Людмилою виховував донечку Дарину, яка була для нього найбільшою гордістю та надією. Він мріяв про щасливе майбутнє для своєї сім’ї, але війна внесла свої корективи.

У 2022 році, після звільнення рідного села від окупантів, Сергій Крючок став на захист Батьківщини. Спочатку вступив до територіальної оборони, а згодом приєднався до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем у 5-й стрілецькій роті 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Побратими знали його під псевдонімом «Крюк». Сергій Крючок був відданим своїй справі та завжди готовий прийти на допомогу.

14 червня 2023 року поблизу Залізнянського Бахмутського району Донецької області Сергій Геннадійович загинув у бою, вірний присязі та своєму народу. Він боровся за Україну, за мир, за майбутнє своєї донечки. Його героїзм назавжди залишиться в наших серцях. Пам’ять про Сергія Крючка житиме вічно.

Указом Президента України Сергія Крючка посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня за відвагу, самовіддану службу та захист територіальної цілісності України. Ця висока нагорода є визнанням його героїчного внеску у боротьбу за незалежність нашої держави. Він віддав найцінніше – своє життя, заради того, щоб ми жили у вільній Україні.

Це велика втрата для дружини Людмили, матері Олени, родини, друзів та всієї громади. Сергій Крючок назавжди залишиться в нашій пам’яті. Ми ніколи не забудемо його подвиг. Він мав би повернутися додому живим, але його шлях став жертовним. Його героїзм надихатиме майбутні покоління. Ми пишаємося нашим Героєм.

Вічна пам’ять і слава Герою! Герої не вмирають.