Йому було лише 26…
Молодий, сповнений мрій і планів на життя. Він любив своє село та Україну, в якій народився і жив, вірив у її майбутнє та віддав за неї найцінніше.

Сьогодні Гощанська громада з глибоким сумом провела до місця вічного спочинку свого Захисника — Володимира Миколайовича Пилипея.

Володимир народився 5 квітня 2000 року в селі Пустомити у родині Світлани та Миколи Пилипеїв. Зростав разом із сестрами Лесею та Марією та братом Романом.

Середню освіту здобув у Малятинській школі. Після її закінчення вступив до Рівненського професійного ліцею, де опанував фах електрогазозварника. У мирному житті певний час працював за спеціальністю на підприємстві «Рівнеазот». Згодом пройшов строкову військову службу.

Повернувшись до рідного села, працював у приватному підприємстві в Рівному у сфері реклами та дизайну. Був працьовитим, відповідальним і щирим хлопцем, який завжди знаходив спільну мову з людьми.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, Володимир не зміг залишитися осторонь. Як згадує його сестра, він твердо сказав: «Мені треба йти захищати Україну».

18 травня 2022 року Володимир став на захист Батьківщини. Проходив службу на посаді старшого навідника 1-го артилерійського взводу артилерійської батареї 2-го десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Мав військове звання сержанта.

Володимир сумлінно та відповідально виконував свій військовий обов’язок, з честю виконував бойові завдання, користувався заслуженою повагою серед командирів і побратимів. За мужність, відданість військовій присязі та бездоганну службу був відзначений державними та військовими нагородами.

У вільний час любив природу та риболовлю. Щиро любив рідний край і мріяв про власний будинок у селі. Мав золоті руки — любив будувати та майструвати. Навіть перебуваючи на службі, власноруч облаштовував житло, виготовляв меблі, доглядав невеликий город. Йому подобалося створювати затишок навколо себе та бачити результат своєї праці.

За місяць до загибелі Володимир одружився зі своєю коханою дружиною Мариною. Невдовзі молоде подружжя дізналося, що стане батьками. Вони будували спільні плани на майбутнє, мріяли про власний дім, щасливе сімейне життя та народження дитини. На жаль, цим мріям не судилося здійснитися.

5 червня 2026 року сержант Володимир Пилипей загинув поблизу населеного пункту Новоселівка Дніпропетровської області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Йому назавжди залишиться 26 років.

Поховали молодого захисника з військовими почестями на кладовищі села Пустомити. Державний Гімн України, військовий салют супроводжували мить прощання з полеглим Воїном.

Спочивай з миром, Герою! Вічна пам’ять Захиснику України.