Україна продовжує платити надзвичайно високу ціну за свою свободу та незалежність. З глибоким сумом ми повідомляємо про ще одну непоправну втрату: загинув під Бахмутом юний захисник України Валентин Голуб. Йому було всього 19 років. Ця трагічна звістка шокувала та вразила громаду Переяславщини, де народився та виріс наш герой.

Валентин, як і тисячі інших українських воїнів, став на захист своєї землі з перших днів повномасштабного вторгнення. Він свідомо обрав шлях воїна, розуміючи всі ризики, але керуючись щирим патріотизмом та бажанням захистити свою родину, друзів та країну від агресора. Його юний вік лише підкреслює велич вчинку та силу духу, адже в такі роки більшість ровесників лише починають доросле життя, будують плани на майбутнє.

Бахмут — це місто, яке стало символом незламності та безкомпромісної боротьби. Саме тут, у полум’ї запеклих боїв, українські захисники демонструють надлюдську мужність. Битва за Бахмут вимагає від кожного воїна максимальної віддачі та готовності до самопожертви. Валентин Голуб, перебуваючи на передовій, гідно виконував свій обов’язок, відстоюючи кожен метр рідної землі.

Втрата такого молодого та перспективного життя — це удар не лише для родини та близьких, а й для всієї України. Кожен полеглий захисник України залишає за собою порожнечу, яку неможливо заповнити. Це нагадування про те, якою ціною дається наша свобода, і про те, що ми ніколи не повинні забувати про подвиги тих, хто віддав найцінніше – своє життя.

Громада Переяславщини згадує Валентина як світлу та добру людину, яка мала багато мрій та планів. Тепер він назавжди залишиться героєм Переяславщини, чиє ім’я буде вписано в історію як приклад самовідданості та відваги. Важливо, щоб пам’ять про таких воїнів жила вічно, передавалася з покоління в покоління. Ми зобов’язані пам’ятати їхні обличчя, їхні історії та їхню жертву заради мирного неба над Україною.

Ця втрата військового є глибоким болем для всіх. Нехай світла пам’ять воїна Валентина Голуба буде вічною і стане символом стійкості нашої нації. Ми висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого. Важко знайти слова, які могли б втамувати такий біль. Але ми пам’ятаємо, за що загинув Валентин – за наше право жити вільно у своїй країні. Його подвиг не буде забутий.

Українські воїни продовжують боротьбу, демонструючи незламний дух. Кожен з них – це частина великої, героїчної армії, яка стоїть на варті нашої держави. Наш обов’язок – підтримувати їх, пам’ятати про тих, хто віддав своє життя, і докладати всіх зусиль, щоб їхня жертва не була марною. Вічна слава Героям!