Йому назавжди 26…
Знову шматують нашу землю і сіють не жито, а чорну смерть….
Не вщухає біль, скорбота, не висихають сльози матерів. Війна забирає їхніх синів.
Сумні звістки чорними воронами летять до нашої громади. І темніє день, розривається серце від болю та від безмежної скорботи від втрати рідної людини.
Страшна новина прийшла в село Хом’яківка. Знову молодий, гарний красень соколом злетів у Небесну вись.
Російський окупант забрав життя Бортейчука Івана Васильовича, жителя села Хом’яківка Гвіздецької громади.
Народився Іван 03 квітня 1998 року в селі Хом’яківка, де і проживав з батьками. З самого малечку він в усьому допомагав батькам, був добрим, привітним, вихованим, мав багато друзів і, як кожна молода людина, складав плани на майбутнє. Після закінчення Гвіздецького ліцею, здобув фах плиточника в Коломийському ліцеї сфери послуг. Хлопець мав золоті руки, тому ніколи не сидів без роботи. Іван завжди горів тим, що робив. . Вже під час служби в лавах ЗСУ він знайшов свою долю Ауріку. Подружжя повінчалося під час війни. Згодом народився син –Єгор. Життя само по собі швидкоплинне…Йому би ще жити, любити, кохати…
Старший солдат Бортейчук Іван Васильович був призваний до лав ЗСУ Коломийським РТЦК та СП в березні 2022 року. Оператор 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти військової частини А1736.
20 січня 2025 року отримав бойове поранення внаслідок ураження при атаці ворожим RPV –дроном екіпажу безпілотного літального апарату «Казік» FPV – бомбер під час заїзду на позицію в населеному пункті Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області. Впродовж п’яти днів лікарі Харківської обласної лікарні боролися за життя Героя, але 25 січня 2025 року Івана не стало. Осиротіла ще одна сім’я. Ще одне молоде життя, обірване війною.
Мудрим, красивим, сповненим великої любові до життя залишиться Іван у нашій пам’яті, наших серцях. Багато щирих слів які не будуть закінчуватися можна казати про нашого Героя. Вічна пам’ять і блаженний упокій тобі, дорогий наш друже. Нехай рідна земля стане для тебе пухом, а Всевишній дарує вічне життя у Царстві Небеснім.
Гвіздецька селищна рада висловлює щирі слова співчуття дружині Ауріці, синочку Єгору, батькам – Любові та Василю, сестрі – Христині, всім рідним, друзям, побратимам, односельчанам. Розділяємо біль вашої втрати та сумуємо разом із вами у годину скорботи.
Чекатимемо коридором слави нашого Захисника, щоб гідно провести його в останню земну дорогу.