Згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, Олександр Алфьоров призначений головою Українського інституту національної пам’яті. Ця важлива інституція відіграє ключову роль у формуванні національної свідомості, збереженні історичної правди та вшануванні пам’яті про героїчні сторінки минулого України. Призначення Алфьорова на цю посаду відкриває нові можливості для розвитку сфери національної пам’яті.

Багаторічна наукова діяльність Олександра Алфьорова розпочалася у 2010 році, коли він став науковим співробітником Інституту історії України НАН України. За цей час він здобув значний авторитет у наукових колах, ставши автором, співавтором та упорядником 15 книг, а також понад 100 наукових статей. Його праці охоплюють широкий спектр історичних тем, підкреслюючи його глибоке розуміння української історії та культури.

Військова діяльність Олександра Алфьорова є невід’ємною частиною його громадського життя. З вересня 2022 року він служить офіцером 3-ї окремої штурмової бригади, де обіймає посаду начальника групи гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу. Маючи звання майора запасу, він активно поєднує наукову та військову роботу, демонструючи відданість своїй країні на різних фронтах. Крім того, він очолював експертну групу з дерусифікації в Києві, що є ще одним свідченням його активної позиції у питаннях національної ідентичності та боротьби з наслідками колоніального минулого.

Це призначення відбулося після звільнення Антона Дробовича з посади голови УІНП, що сталося 13 грудня 2024 року. Вступ на посаду такого фахівця, як Олександр Алфьоров, що поєднує глибокі історичні знання з практичним військовим досвідом та активною громадською позицією, викликав позитивні відгуки. Заступник командира Третьої окремої штурмової бригади Максим Жорін публічно привітав його з призначенням, висловивши надію, що це рішення “нарешті дасть правильний вектор розвитку для цієї структури”. Очікується, що під керівництвом Алфьорова Український інститут національної пам’яті зможе ще ефективніше виконувати свої функції, зокрема у контексті сучасних викликів, пов’язаних з війною та необхідністю зміцнення національної ідентичності.

Його призначення є частиною ширших кадрових змін у державних структурах України. Наприклад, нещодавно Верховна Рада України підтримала кандидатуру Руслана Кравченка на посаду Генерального прокурора. Ці зміни свідчать про активізацію процесів формування нових команд у ключових державних установах, спрямованих на посилення ефективності управління та відповіді на нагальні потреби країни.