Дозвіл на виїзд за кордон для української молоді віком від 18 до 22 років вже призвів до значних негативних наслідків для ринку праці в Україні. Спостерігається масове звільнення молодих чоловіків, які обирають виїзд за межі країни. Особливо вразливими виявилися сфери ритейлу та гостинності, де вже з’являються повідомлення про можливе закриття сотень закладів у Києві через критичний брак працівників. Детальний аналіз причин та потенційних наслідків такого явища був проведений спільно з експертами.

Найбільший вплив відчувають сфери ритейлу та гостинності. З’явилася інформація, що у Київі через брак працівників можуть закритися сотні ресторанів. Чи так це насправді і чим загрожує масовий виїзд молоді, ТСН.ua з’ясовував разом з експертами.

Понад 56 тисяч юнаків виїхали до Польщі

За даними прикордонної служби Польщі, тільки за один місяць (з 28 серпня до 28 вересня 2025 року) до країни в’їхало понад 56 тисяч громадян України віком від 18 до 22 років. Водночас, за цей самий період, з Польщі виїхало 19,2 тисячі українських громадян зазначеної вікової групи. Це свідчить про значний міграційний потік серед молоді. Кількість українців категорії 18-22 роки, які виїхали за кордон у вересні, зросла в 10 разів порівняно з серпнем, підтверджуючи тенденцію до прискорення міграції.

В Державній прикордонній службі України (ДПСУ) зазначають, що статистику щодо виїзду громадян за кордон за конкретними віковими категоріями вони не ведуть. Однак, визнають зростання кількості перетинів кордону цією віковою категорією, що пов’язано зі зміною правил перетину кордону під час воєнного стану, зокрема, з 28 серпня.

«Польська сторона декілька разів заявляла за якийсь період часу щодо перетину їхнього кордону. Якщо поляки можуть таке робити, то, власне, вони про це й говорять, а ми такий статистичний облік, по віковим категоріям, не ведемо», — повідомили ТСН.ua в ДПСУ. Там зауважують, що перетин кордону відбувається як на виїзд з України, так і на в’їзд, і зазначена вікова категорія громадян рухається в обидва напрямки.

Там зауважують, що перетин кордону відбувається як на виїзд з України, так і на в’їзд, і зазначена вікова категорія громадян рухається в обидва напрямки. «Всі зараз кажуть, що перетин кордону цією категорією зріс. Так, він дійсно зростає. Це пов’язано з тим, що до 28 серпня ця категорія не мала можливості перетинати кордон України на виїзд під час дії воєнного стану», — пояснюють у ДПСУ. Прикордонники додали, що з 28 серпня, коли норма щодо правил перетину кордону набрала чинності, ця вікова категорія стала більше присутня на кордоні саме на виїзд, але й більше перетинає кордон і на в’їзд в Україну.

«Щодо відмов на виїзд громадянам цієї вікової категорії, то їх кількість складає близько 60. Причини для відмов різні: у когось протермінований паспорт, хтось знаходився у розшуку, у когось не було військово-облікового документу», — повідомили у ДПСУ. Прикордонники нагадують, що для перетину кордону особі потрібно мати закордонний паспорт та військово-обліковий документ.

«За кордон з цієї вікової категорії не випускають тих осіб, які обіймають певні посади на державній службі. Вони можуть виїхати за кордон тільки у службове відрядження. Але були випадки, коли громадяни без службового відрядження намагалися виїхати з України», — розповіли у ДПСУ.

Купа відкритих вакансій та хто найбільше постраждав

Експерти, зокрема HR-експертка Тетяна Пашкіна, підтверджують негативний вплив дозволу на виїзд на український ринок праці. За її словами, враховуючи значну кількість молоді, яка перетнула кордон лише за перший місяць, наслідки неминучі. Найбільш вразливими виявилися сфери, що традиційно надають першу роботу молодим спеціалістам: ритейл, виробництво, логістика та сфера гостинності. Це призвело до появи великої кількості відкритих вакансій, оскільки працівники часто не повідомляли про свої наміри звільнитися завчасно. Швидке ухвалення рішення про виїзд, через невизначеність щодо тривалості «вікна можливостей», спонукало молодь до масових звільнень та від’їзду.

«У більшості випадків ці молоді люди десь навчалися або працювали, або те і інше. Тому постраждали сфери, які зазвичай надають молодим людям першу роботу — це ритейл, виробництво, логістика та сфера гостинності. Зараз ми маємо ситуацію, коли внаслідок цього дозволу роботодавці отримали цілу купу відкритих вакансій, бо не завжди ці працівники повідомляли про свої наміри і, можливо, навіть самі не готувалися до швидкого звільнення. Враховуючи поспіх, з яким було анонсовано та ухвалено дозвіл молоді на виїзд за кордон, люди вирішили не ризикувати, бо невідомо скільки годин чи місяців для них буде відкрито це «вікно можливостей» — почали масово звільнятися і від’їжджати», — розповідає ТСН.ua Тетяна Пашкіна.

Це лише початок і чому тренд на виїзд продовжиться

Експертка припускає, що рішення про від’їзд могло бути прийнято не лише самими молодими людьми, а й їхніми батьками, що додає непередбачуваності ситуації. «Саме тому ця ситуація не є прогнозованою ні зараз, ні у подальшому. Рішення про виїзд люди приймали спонтанно. І я гадаю, що тисячі, які вже виїхали — це лише початок, бо у наступні місяці виїдуть ті фахівці цього віку, які не мали закордонних паспортів або у них були проблеми з документами. Як тільки у них буде все гаразд з паперами або з’явиться можливість працевлаштуватися за кордоном, чи якось прилаштуватися у Польщі, Чехії або у Словаччині, наприклад, перевестися на навчання та знайти житло, ми стикнемося з тим, що цей тренд на виїзд буде продовжуватися», — розповідає Тетяна Пашкіна.

Вона деталізує наслідки для різних сфер діяльності через відтік молодих працівників: «Судячи з відгуків роботодавців зі сфер ритейлу та гостинності, то ситуація у них значно ускладнилася, але найбільше страждає роздрібна торгівля. Сфера виробництва і раніше потерпала через відсутність кадрів, і мені здається, що вона і надалі потерпатиме, вони, як то кажуть, страждають мовчки. Аграрії, можливо, переживуть відсутність кадрів до наступної весняної активності».

Втрата студентів та категорія 45-50+

Наразі невідомо, скільки вищих навчальних закладів втратили студентів через дозвіл на виїзд, проте, ймовірно, навчальні заклади зазнали певних втрат, особливо серед студентів магістратури. Можливе переведення таких студентів на онлайн-навчання або повне припинення навчання через виїзд. Це створює довгостроковий виклик для суспільства. Щодо тенденцій на ринку праці, експертка радить роботодавцям звернути увагу на кандидатів віком 45+.

«Гадаю, що навчальні заклади втратили певну частину студентів, можливо, з магістратури, або були змушені перевести їх на онлайн-навчання. А якщо це було неможливим, то люди просто все кинули та поїхали. Тобто, це такий довготривалий виклик для суспільства, який ще буде оприлюднено і ми побачимо неприємні результати», — додає експертка. Щодо існуючих тенденцій на ринку праці, експертка зазначає, що роботодавцям варто звертати увагу на претендентів із категорії 45+.

«Зараз ще зарано говорити, але як свідчить попередній досвід (після пандемії коронавірусу), коли існував дефіцит робочих рук, роботодавці звернули увагу на категорію 16+, а не на 45+. Тому, можливо, зараз їм знадобиться певний час, щоб, як то кажуть, осягнути увесь масштаб катастрофи, по-друге — виробити шляхи подолання кризи, по-третє — зрозуміти, що ці шляхи подолання не дуже ефективні, бо всі там були і м’яко кажучи, всі там вигребли. Сьогоднішня ситуація, це черговий ляпас роботодавцям, і одна з останніх можливостей звернутися саме до претендентів 45+ чи 50+. Якщо врахувати нашу статево-вікову піраміду, то там є велика кількість потенційних кандидатів, до яких можна звертатися. Але кандидати поки намарно чекають таких звернень», — зазначає Пашкіна.

«Ефект доміно»: хто виїде слідом за молодими чоловіками

Існує загроза «ефекту доміно», коли за молодими чоловіками віком 18-22 роки можуть виїхати їхні дівчата, матері, а також молодші діти, якщо родина прагне бути разом. Це означає, що проблема виїзду не обмежується лише однією віковою категорією, а створює ризик для оточення виїжджаючих. Детальний аналіз цієї тенденції буде можливий лише наступного року, але вже зараз можна прогнозувати значні цифри. Особливо гостро це відчувається у сфері гостинності, де автоматизація складніша, ніж у ритейлі. Роботодавцям доведеться переглядати бізнес-процеси, щоб зробити їх більш інклюзивними, залучаючи людей старшого віку, ветеранів та інші категорії, які раніше ігнорувалися.

«Є загроза „ефекту доміно“. Якщо, наприклад, з України виїжджає хлопець віком 18-22 роки, то з ним у разі серйозних стосунків, виїде і його дівчина. Також слідом за хлопцями 18-22 можуть виїжджати їхні мами, якщо чоловік ще не дуже самостійний. Взагалі, жінки можуть вивозити і молодших дітей, аби за кордоном родина була разом. Тому тут насправді проблема не лише в тому, що з країни їдуть хлопці віком 18-22 роки, а є ще побічний ефект цього виїзду, коли навколишнє оточення, теж стає категорією ризику. Саме тому більш детально цю проблему варто аналізувати у січні наступного року, коли будуть відомі результати за півроку. Боюсь, що ці цифри нас дуже здивують і у них будуть не тільки хлопці категорії 18-22 роки», — каже Тетяна Пашкіна.

Вона звертає увагу на негативні наслідки у сфері гостинності: «Якщо у сфері ритейлу ще якось можна автоматизувати роботу і певним чином замінити продавців — касами самообслуговування чи апаратами швидкої нарізки продукції, то зробити щось подібне у сфері гостинності буде складніше. Як на мене, це ще один виклик для роботодавця, щоб переглянути бізнес-процеси з точки зору їх делюдинізації та дегуманізації у тому сенсі, щоб зробити це більш інклюзивним. Долучити до цієї сфери не лише молодь, а й людей зрілого віку, можливо, ветеранів і ті категорії, від яких раніше роботодавці відвертали носа, мовляв, «та куди такі годяться». На жаль, після масового від’їзду молоді, потрібними стануть всі», — підсумовує Тетяна Пашкіна.

Закриття ресторанів у Києві: правда і міфи

Поширюється інформація про можливе закриття сотень ресторанів у Києві через виїзд молоді. Проте, співзасновниця Національної ресторанної асоціації Ольга Насонова вважає, що прогнози про закриття 20% ресторанів у столиці через міграцію молоді є необґрунтованими. Вона пояснює, що таке масштабне закриття можливе лише за умови серйозних катаклізмів, таких як повні відключення електрики чи поглиблення економічної кризи. На її думку, вплив відтоку молоді 18-22 років на ресторанний бізнес незначний, адже ця категорія найчастіше працює у фаст-фудах чи кав’ярнях, тоді як у преміальних закладах переважають досвідчені фахівці.

«На мою думку 20% ресторанів можуть закритися лише внаслідок якихось серйозних катаклізмів — тотальних відключень електрики або поглиблення економічної кризи. І аж ніяк не через виїзд за кордон чоловіків категорії 18-22 роки, бо це не має вагомого впливу на ресторанний бізнес. Молодь такого віку зазвичай працює у фаст-фудах або у кав’ярнях і там справді є проблеми. У преміальних закладах відсоток працівників такого віку незначний, бо перевага надається фахівцям з досвідом роботи», — розповідає ТСН.ua Ольга Насонова, співзасновниця Національної ресторанної асоціації.

Вона додає, що шеф-кухарів чи барменів з досвідом такого молодого віку у ресторанах майже не буває. Зазвичай до 22 років молоді люди працюють у ресторанах звичайними кухарями, баристами або офіціантами.

Криза через виїзд молоді у ресторанах Львова

На відміну від Києва, де відтік персоналу віком 18-22 років становить 3-5% від загального штату, у Львові ця проблема значно гостріша, сягаючи до 30% від загального колективу. Ольга Насонова пояснює це тим, що у Львові молодь має більше родичів за кордоном, що полегшує рішення про від’їзд. У Харкові, Дніпрі та Полтаві такого значного відтоку не спостерігається. Це свідчить про регіональні особливості міграційних процесів.

«У Львові відтік молоді значний — до 30% від усього колективу закладу. Вони вже поїхали за кордон або збираються це зробити. У Львові з цим є серйозна проблема. У Харкові, Дніпрі, Полтаві такого відтоку немає. Ситуацію у Львові я можу пояснити тим, що у молодих людей вже є родичі за кордоном, наприклад, мама чи сестра. Тому їм легше кинути все і поїхати. Наприклад, у Києві з 10 моїх знайомих кухарів за кордон поїхав лише один, інші працюють», — розповідає Ольга Насонова.

Головна причина закриття ресторанів

Насонова підкреслює, що хоча відтік молодих кадрів є фактором, головною причиною закриття ресторанів у Києві є падіння платоспроможності населення. Війна та мобілізація також сприяють загальному дефіциту працівників. Відсутність гостей через економічні труднощі робить наявність чи відсутність певних категорій працівників другорядними. Роботодавцям варто шукати шляхи вирішення кризи, що виходить за межі проблеми відтоку молоді.

«Звісно, це війна, мобілізація, але головна причина закриття ресторанів у Києві — падіння платоспроможності населення. Якщо у ресторані порожньо і немає гостей, то є там на кухні молоді люди чи немає — вже немає значення. А через війну і загальну мобілізацію у ресторанах, як і скрізь, не вистачає працівників», — підсумовує Ольга Насонова.