Дозвіл на виїзд за кордон для української молоді віком від 18 до 22 років вже почав мати відчутні негативні наслідки для ринку праці в Україні. Молоді чоловіки масово звільняються з роботи та залишають країну. Особливо сильно постраждали сфери ритейлу та гостинності. За попередніми даними, у Києві сотні ресторанів можуть опинитися на межі закриття через брак кваліфікованих працівників. Чи відповідає ця інформація дійсності та якими є потенційні загрози від масового виїзду молоді, розбиралися експерти.

Понад 56 тисяч юнаків виїхали до Польщі

За офіційними даними прикордонної служби Польщі, лише за один місяць, з 28 серпня до 28 вересня 2025 року, до країни в’їхало понад 56 тисяч громадян України віком від 18 до 22 років. Водночас, за цей же період, з Польщі виїхало 19,2 тисячі українців цієї вікової категорії. Ці цифри свідчать про значне зростання кількості української молоді, яка перетинає кордон, – у вересні показники зросли в 10 разів порівняно з серпнем. Державна прикордонна служба України, однак, не веде детальної статистики за віковими категоріями щодо виїзду громадян за кордон. Представники ДПСУ зазначають, що перетин кордону відбувається як на виїзд, так і на в’їзд, і зазначена вікова категорія громадян активно рухається в обох напрямках. Зростання перетинів кордону на виїзд після 28 серпня пояснюється тим, що до цієї дати ця категорія громадян не мала законної можливості виїжджати за кордон під час дії воєнного стану. Прикордонники також повідомили, що кількість відмов у виїзді громадянам цієї вікової категорії становить близько 60 осіб, причини яких варіюються від протермінованих паспортів до відсутності військово-облікових документів. Для перетину кордону обов’язковим є наявність закордонного паспорта та військово-облікового документа. Виїзд за кордон заборонений для осіб, які обіймають певні посади на державній службі, окрім випадків службового відрядження.

«Всі зараз кажуть, що перетин кордону цією категорією зріс. Так, він дійсно зростає. Це пов’язано з тим, що до 28 серпня ця категорія не мала можливості перетинати кордон України на виїзд під час дії воєнного стану», — пояснюють у ДПСУ.

Прикордонники додали, що з 28 серпня, коли норма щодо правил перетину кордону набрала чинності, ця вікова категорія стала більше присутня на кордоні саме на виїзд, але й більше перетинає кордон і на в’їзд в Україну.

«Щодо відмов на виїзд громадянам цієї вікової категорії, то їх кількість складає близько 60. Причини для відмов різні: у когось протермінований паспорт, хтось знаходився у розшуку, у когось не було військово-облікового документу», — повідомили у ДПСУ.

Прикордонники нагадують, що для перетину кордону особі потрібно мати закордонний паспорт та військово-обліковий документ.

«За кордон з цієї вікової категорії не випускають тих осіб, які обіймають певні посади на державній службі. Вони можуть виїхати за кордон тільки у службове відрядження. Але були випадки, коли громадяни без службового відрядження намагалися виїхати з України», — розповіли у ДПСУ.

Купа відкритих вакансій та хто найбільше постраждав

Експерти підтверджують, що дозвіл на виїзд молоді віком 18-22 років вже мав негативний вплив на український ринок праці. За словами HR-експертки Тетяни Пашкіної, виходячи з кількості молодих людей, які перетнули кордон лише за перший місяць дії дозволу, можна очікувати значних наслідків. “У більшості випадків ці молоді люди десь навчалися або працювали, або те і інше. Тому постраждали сфери, які зазвичай надають молодим людям першу роботу — це ритейл, виробництво, логістика та сфера гостинності. Зараз ми маємо ситуацію, коли внаслідок цього дозволу роботодавці отримали цілу купу відкритих вакансій, бо не завжди ці працівники повідомляли про свої наміри і, можливо, навіть самі не готувалися до швидкого звільнення. Враховуючи поспіх, з яким було анонсовано та ухвалено дозвіл молоді на виїзд за кордон, люди вирішили не ризикувати, бо невідомо скільки годин чи місяців для них буде відкрито це «вікно можливостей» — почали масово звільнятися і від’їжджати”, — пояснює Тетяна Пашкіна.

Це лише початок і чому тренд на виїзд продовжиться

Експертка припускає, що рішення про виїзд могло бути прийняте не лише самими молодими людьми, а й їхніми батьками. “Саме тому ця ситуація не є прогнозованою ні зараз, ні у подальшому. Рішення про виїзд люди приймали спонтанно. І я гадаю, що тисячі, які вже виїхали — це лише початок, бо у наступні місяці виїдуть ті фахівці цього віку, які не мали закордонних паспортів або у них були проблеми з документами. Як тільки у них буде все гаразд з паперами або з’явиться можливість працевлаштуватися за кордоном, чи якось прилаштуватися у Польщі, Чехії або у Словаччині, наприклад, перевестися на навчання та знайти житло, ми стикнемося з тим, що цей тренд на виїзд буде продовжуватися”, — розповідає Тетяна Пашкіна. Вона деталізує наслідки для різних сфер діяльності через відтік молодих працівників: “Судячи з відгуків роботодавців зі сфер ритейлу та гостинності, то ситуація у них значно ускладнилася, але найбільше страждає роздрібна торгівля. Сфера виробництва і раніше потерпала через відсутність кадрів, і мені здається, що вона і надалі потерпатиме, вони, як то кажуть, страждають мовчки. Аграрії, можливо, переживуть відсутність кадрів до наступної весняної активності”.

“Гадаю, що навчальні заклади втратили певну частину студентів, можливо, з магістратури, або були змушені перевести їх на онлайн-навчання. А якщо це було неможливим, то люди просто все кинули та поїхали. Тобто, це такий довготривалий виклик для суспільства, який ще буде оприлюднено і ми побачимо неприємні результати”, — додає експертка.

Щодо існуючих тенденцій на ринку праці, експертка зазначає, що роботодавцям варто звертати увагу на претендентів із категорії 45+. “Зараз ще зарано говорити, але як свідчить попередній досвід (після пандемії коронавірусу), коли існував дефіцит робочих рук, роботодавці звернули увагу на категорію 16+, а не на 45+. Тому, можливо, зараз їм знадобиться певний час, щоб, як то кажуть, осягнути увесь масштаб катастрофи, по-друге — виробити шляхи подолання кризи, по-третє — зрозуміти, що ці шляхи подолання не дуже ефективні, бо всі там були і м’яко кажучи, всі там вигребли. Сьогоднішня ситуація, це черговий ляпас роботодавцям, і одна з останніх можливостей звернутися саме до претендентів 45+ чи 50+. Якщо врахувати нашу статево-вікову піраміду, то там є велика кількість потенційних кандидатів, до яких можна звертатися. Але кандидати поки намарно чекають таких звернень”, — зазначає Пашкіна.

«Ефект доміно»: хто виїде слідом за молодими чоловіками

Експертка додає, що існує загроза, що з України виїжджатиме не лише категорія 18-22, а й старші вікові категорії, які мають законне право це зробити. “Є загроза „ефекту доміно“. Якщо, наприклад, з України виїжджає хлопець віком 18-22 роки, то з ним у разі серйозних стосунків, виїде і його дівчина. Також слідом за хлопцями 18-22 можуть виїжджати їхні мами, якщо чоловік ще не дуже самостійний. Взагалі, жінки можуть вивозити і молодших дітей, аби за кордоном родина була разом. Тому тут насправді проблема не лише в тому, що з країни їдуть хлопці віком 18-22 роки, а є ще побічний ефект цього виїзду, коли навколишнє оточення, теж стає категорією ризику. Саме тому більш детально цю проблему варто аналізувати у січні наступного року, коли будуть відомі результати за півроку. Боюсь, що ці цифри нас дуже здивують і у них будуть не тільки хлопці категорії 18-22 роки”, — каже Тетяна Пашкіна.

Вона звертає увагу на негативні наслідки у сфері гостинності: “Якщо у сфері ритейлу ще якось можна автоматизувати роботу і певним чином замінити продавців — касами самообслуговування чи апаратами швидкої нарізки продукції, то зробити щось подібне у сфері гостинності буде складніше. Як на мене, це ще один виклик для роботодавця, щоб переглянути бізнес-процеси з точки зору їх делюдинізації та дегуманізації у тому сенсі, щоб зробити це більш інклюзивним. Долучити до цієї сфери не лише молодь, а й людей зрілого віку, можливо, ветеранів і ті категорії, від яких раніше роботодавці відвертали носа, мовляв, «та куди такі годяться». На жаль, після масового від’їзду молоді, потрібними стануть всі”, — підсумовує Тетяна Пашкіна.

Закриття ресторанів у Києві: правда і міфи

Тим часом у Мережі шириться інформація про прогнозоване закриття сотень ресторанів у Києві через дозвіл на виїзд молоді. Нібито офіціанти та кухарі готуються до від’їзду. В Національній ресторанній асоціації спростовують цю інформацію, хоча й визнають, що, за словами ресторатора Алекса Купера, близько 20% ресторанів можуть припинити свою діяльність у столиці. “На мою думку 20% ресторанів можуть закритися лише внаслідок якихось серйозних катаклізмів — тотальних відключень електрики або поглиблення економічної кризи. І аж ніяк не через виїзд за кордон чоловіків категорії 18-22 роки, бо це не має вагомого впливу на ресторанний бізнес. Молодь такого віку зазвичай працює у фаст-фудах або у кав’ярнях і там справді є проблеми. У преміальних закладах відсоток працівників такого віку незначний, бо перевага надається фахівцям з досвідом роботи”, — розповідає співзасновниця Національної ресторанної асоціації Ольга Насонова. Вона додає, що шеф-кухарів чи барменів такого молодого віку у ресторанах майже не буває. Зазвичай до 22 років молоді люди працюють у закладах харчування звичайними кухарями, баристами або офіціантами.

За словами Насонової, у Києві відтік персоналу такого віку складає 3-5% від усього колективу закладу. Однак, у Львові ситуація значно гірша: “У Львові відтік молоді значний — до 30% від усього колективу закладу. Вони вже поїхали за кордон або збираються це зробити. У Львові з цим є серйозна проблема. У Харкові, Дніпрі, Полтаві такого відтоку немає. Ситуацію у Львові я можу пояснити тим, що у молодих людей вже є родичі за кордоном, наприклад, мама чи сестра. Тому їм легше кинути все і поїхати. Наприклад, у Києві з 10 моїх знайомих кухарів за кордон поїхав лише один, інші працюють”, — розповідає Ольга Насонова.

Насонова підкреслює, що відтік молодих кадрів не є головною причиною закриття ресторанів, хоча й впливає на галузь. “Звісно, це війна, мобілізація, але головна причина закриття ресторанів у Києві — падіння платоспроможності населення. Якщо у ресторані порожньо і немає гостей, то є там на кухні молоді люди чи немає — вже немає значення. А через війну і загальну мобілізацію у ресторанах, як і скрізь, не вистачає працівників”, — підсумовує Ольга Насонова.

Криза через виїзд молоді у ресторанах Львова

За словами Насонової, у Києві відтік персоналу саме такого віку складає 3-5% від усього колективу закладу. А от у Львові — це дійсно проблема.

«У Львові відтік молоді значний — до 30% від усього колективу закладу. Вони вже поїхали за кордон або збираються це зробити. У Львові з цим є серйозна проблема. У Харкові, Дніпрі, Полтаві такого відтоку немає. Ситуацію у Львові я можу пояснити тим, що у молодих людей вже є родичі за кордоном, наприклад, мама чи сестра. Тому їм легше кинути все і поїхати. Наприклад, у Київі з 10 моїх знайомих кухарів за кордон поїхав лише один, інші працюють», — розповідає Ольга Насонова.

Головна причина закриття ресторанів

Насонова підкреслює, що відтік молодих кадрів не має високого впливу на ресторанний бізнес, але є інші важелі, які впливають.

«Звісно, це війна, мобілізація, але головна причина закриття ресторанів у Київі — падіння платоспроможності населення. Якщо у ресторані порожньо і немає гостей, то є там на кухні молоді люди чи немає — вже немає значення. А через війну і загальну мобілізацію у ресторанах, як і скрізь, не вистачає працівників», — підсумовує Ольга Насонова.