Казахстан оголосив про значні геологічні відкриття, виявивши 38 нових родовищ, що містять цінні природні ресурси. Серед них – поклади із приблизно 19 тоннами золота, а також значні запаси рідкісноземельних металів. Ці дані ґрунтуються на результатах геологічних досліджень, опублікованих у авторитетному журналі Minerals.

Особливо важливим відкриттям є родовище рідкісноземельних елементів у геологічній зоні “Жана-Казахстан”, розташованій у місцевості Куйриктиколь Карагандинської області. Ця зона знаходиться приблизно за 420 км від столиці країни, Астани.

Згідно з попередніми оцінками Міністерства промисловості та будівництва Казахстану, це родовище містить понад 20 мільйонів тонн руди. Руда багата на такі елементи, як неодим, церій, лантан та ітрій. Ці рідкісноземельні метали є критично важливими компонентами для виробництва сучасних технологій, включаючи електромобілі, вітротурбіни, електроніку та оборонні системи. Середній вміст цих металів у руді оцінюється приблизно у 700 грамів на тонну.

Якщо ці запаси будуть підтверджені, Казахстан може стати одним із світових лідерів з видобутку рідкісноземельних металів, поступаючись лише Китаю та Бразилії. Це суттєво змінить позиції країни на світовому ринку, адже до цього Казахстан не входив до списку ключових постачальників цих ресурсів.

Наразі вчені активно працюють над випробуванням нових методів видобутку, що враховують специфіку місцевої геології. Так, у 2025 році на родовищі Кундибай досліджувалася технологія вилуговування глин за допомогою сірчаної кислоти. Цей метод дозволяє проводити переробку руди більш екологічним шляхом та за нижчих температур.

Ці відкриття є частиною масштабної національної програми геологічного картографування, яка охоплює понад 2,2 мільйона квадратних кілометрів території країни. Проєкт поєднує традиційні польові дослідження з використанням даних супутникових знімків та геофізичних моделей для максимально точного визначення перспективних зон.

У період з 2018 по 2024 рік у геологічну розвідку було інвестовано 424 мільярди тенге (приблизно 940 мільйонів доларів США). На 2025 рік було заплановано додаткові інвестиції у розмірі 106 мільярдів тенге (240 мільйонів доларів США). Казахстан також активно співпрацює з Геологічною службою Фінляндії для оцифрування геологічних даних, що значно прискорює процес аналізу та допомагає уникнути зайвих витрат.

З метою уникнення ролі простого постачальника сировини, уряд Казахстану планує створювати спільні підприємства з компаніями з Італії, Південної Кореї та Китаю. Пріоритетом є розвиток сучасних технологій видобутку та розбудова внутрішніх переробних потужностей. Очікується, що перші контракти на постачання сировини допоможуть залучити необхідні кошти для запуску виробництв рідкісноземельних металів – одного з найдорожчих і найскладніших сегментів цього ринку.

Інші знахідки Казахстану

Казахстан також відомий як єдиний експортер осмію-187, який вважається найдорожчим металом у світі. Вартість одного граму цього металу може сягати 10 000 доларів США, що перевищує вартість золота та платини в сотні разів. Висока ціна осмію зумовлена його надзвичайною рідкістю та складністю видобутку. Осмій використовується для створення надміцних металевих сплавів, зокрема для деталей космічних апаратів, а також у хімічних процесах для синтезу деяких лікарських засобів. Крім того, осмій цінується як коштовний матеріал.