Калуська громада вшанувала шахтарів: збереження історії та вдячність поколінням

В останню неділю серпня Україна відзначає День шахтаря – професійне свято людей, чия нелегка праця залишила глибокий слід в історії багатьох міст. Для Калуша гірничодобувна справа протягом десятиліть була не лише фундаментом економіки, а й визначала долі цілих родин.

✅️У Калуші видобуток калійних солей здійснювався на трьох рудниках та унікальному Домбровському кар’єрі, який став єдиним у своєму роді у світовій практиці. Понад сто років функціонував рудник «Калуш», з 1930-го до 1972-го працював рудник «Голинь», а з 1966-го по 1995-й – «Ново-Голинь». Сьогодні шахти вже не діють, однак у громаді й досі живуть носії цієї героїчної професії. Збереження пам’яті про шахтарів Калуша є важливим для розуміння історії міста.

➡️ 31 серпня 2025 року, відповідно до доброї традиції, мешканці Калуша зібралися біля каплички. Її збудували та доглядають жителі вулиці Гірничорятувальників та навколишніх сіл. Саме тут щороку віддають шану шахтарям, які віддали своє життя в глибинах землі. Усі разом пом’янули 14 гірників «Ново-Голинської шахти», які загинули на виробництві. Панахиду відслужили о. Василь Гладенький та о. Святослав Данилець церкви Святого Миколая УГКЦ с. Кропивник. Це символічне місце, де історія шахтарства Калуша оживає.

Присутні схилили голови у хвилині мовчання, вшановуючи не лише шахтарів, а й земляків, які загинули у російсько-українській війні. Цей акт єднання показує глибоку повагу до всіх, хто боровся за Україну.

📝”День шахтаря для Калуша – це більше, ніж професійне свято. Це нагадування про тих, хто з ризиком для життя працював заради розвитку громади, – підкреслила у своєму слові заступниця міського голови Надія Гуш. – Наш обов’язок – берегти цю пам’ять і передавати її дітям та онукам. Історія міста починається з історії людей”. Її слова підкреслюють важливість збереження шахтарської спадщини.

До присутніх також звернувся колишній начальник рудника “Ново-Голинь” Пашник Василь Миколайович, який подякував колегам за їхню відданість і небайдужість. Його виступ додав особистого дотику до вшанування героїчної професії.

Пам’ять загиблих вшанували покладанням квітів до поминального хреста, яке здійснили Надія Гуш та староста Кропивника Василь Паньків. Це дія, що символізує безперервність пам’яті.

💙💛Окремо відзначили й тих, хто дбає про благоустрій каплички – символ пам’яті та єдності громади. Цьогоріч до догляду долучилися Сеняк Оксана з доньками, Григорій Дюг, Володимир Тимчук, Богдан Сухарник, Василь Шевчук, Микола Шеремета, Наталія Боднар, Наталія Мисак, Ольга Данилів, Галина Джус. Усім їм висловлено щиру подяку за збереження історії міста.

Пам’ять про шахтарів – це не лише сторінка минулого, а й цінний урок для сьогодення. Сила громади полягає у вдячності до своїх людей. Калуш береже цю спадщину, аби ніколи не зникло усвідомлення, що саме праця шахтарів стала фундаментом його розвитку. Шахтарська історія Калуша – це історія праці, відданості та пам’яті.