Кам’янець-Подільський у глибокій скорботі провів в останню путь свого сина, героя Дмитра Олександровича Міцика, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Це була мить глибокої печалі та безмежної вдячності для всього міста, яке зі сльозами на очах схилило голови перед його мужністю.Життєвий шлях Дмитра розпочався 2 лютого 1983 року. З 13 листопада 2020 року він самовіддано служив у лавах Національної гвардії України, присвятивши себе захисту Батьківщини. Старший солдат, досвідчений старший механік-водій бойової машини піхоти, Дмитро Міцик із честю виконував найскладніші бойові завдання на передовій, демонструючи незламний дух і професіоналізм.Трагічна звістка про його загибель прийшла 14 червня 2025 року. Виконуючи бойове завдання у районі Мирнограда на Донеччині, Дмитро проявив незламну стійкість та вірність військовій присязі до останнього подиху. Його жертва є символом відданості, якою просякнуті вчинки справжніх захисників.Прощання з героєм зібрало сотні мешканців Кам’янця-Подільського. Вони утворили живий коридор шани, стоячи обабіч дороги, якою повільно рухався траурний кортеж. У цій пронизливій тиші відчувався загальний біль, тремтіння сердець та щирі сльози. Кожен присутній розумів, наскільки великою є втрата, і водночас відчував безмежну вдячність за подвиг Дмитра.Військові салюти, що прогриміли над містом, стали гірким нагадуванням про його мужність та відданість військовій справі. Кожен постріл був луною його нескореного духу, що продовжуватиме жити у пам’яті поколінь. Дмитро Олександрович Міцик залишив по собі не лише біль втрати, але й яскравий вогонь гідності, любові до Батьківщини та непереможної волі. Цей вогонь, запалений його жертвою, ми маємо пронести крізь покоління, зберігаючи пам’ять про всіх, хто віддав життя за нашу свободу.Його ім’я навічно вписане в історію України як символ незламності та самопожертви. Дмитро Міцик — справжній Воїн Світла, чий приклад надихатиме майбутні покоління. Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях, у кожному світанку, у кожній краплі дощу, у кожному подиху вільного неба. Вічна пам’ять і вічна слава нашому захиснику!Нехай спочиває з миром, український герой. Його подвиг ніколи не буде забутий. Ми пам’ятаємо і шануємо кожного, хто став на захист рідної землі.