За словами науковця, цей біотоп має надзвичайно високе природоохоронне значення. Галерейні ліси такого типу, згідно з дослідженнями європейських зоологів, відзначаються багатою фауною комах, включаючи до 450 видів. Вони також є важливими місцями для розмноження та зупинки птахів, слугують оселищем для численних рідкісних видів тварин і рослин, а також мають значну рекреаційну цінність. Ця нова екосистема, що формується на місці Каховського водосховища, є свідченням стійкості природи.

Проте, як зазначає Яків Дідух, нова екосистема несе потенційні ризики. Заплави річок часто стають шляхами для поширення інвазійних, тобто чужорідних агресивних, видів рослин. Ця тенденція вже спостерігається на території колишнього Каховського водосховища. Зокрема, верба, що активно росте, виявилася не місцевою вербою білою, а гібридом із завезеною вербою червоніючою. Такі гібриди можуть по-різному взаємодіяти з місцевими видами, змінюючи природний баланс. Науковець підкреслює: “Ми бачимо відтворення природних екосистем. Але вони вже не ті, що були в минулому. Природа ніколи не повертається у вихідне становище”.

Стосовно перспектив відновлення Каховського водосховища та повторного затоплення цих територій, академік висловлює певні сумніви. Він наголошує, що для дикої природи це стало б величезною втратою. Постає питання не лише економічної доцільності, а й моральних та правових аспектів можливого рішення про знищення найбільшого в Україні заплавного лісового біотопу. Яків Дідух не заперечує можливість відбудови водосховища, але закликає до розумних обсягів, необхідних для зрошення, потреб Запорізької АЕС та судноплавства. Він закликає відмовитися від радянської гігантоманії та шукати оптимальні, гнучкі рішення, діючи в гармонії з природою, а не всупереч їй. Відновлення Каховського водосховища без урахування екологічних наслідків може мати непередбачувані наслідки для регіону.

Новини екології України

Як повідомлялося раніше, лисиць усе частіше можна побачити в межах населених пунктів, зокрема і великих міст, як-от Одеса. Однак зоологи не радять наближатися до цих тварин, оскільки лисиці є відомими переносчиками сказу. Також зазначалося, що на території Національного природного парку “Тузлівські лимани” на Одещині пересохли деякі водойми, і на їхньому місці залишилися лише суцільні поля солі, що свідчить про наслідки розбалансування клімату. Ці події підкреслюють важливість моніторингу та збереження природних екосистем України.