Міністр фінансів США Скотт Бессент попередив Китай про можливість запровадження високих американських мит. Якщо Пекін продовжить імпортувати російську нафту, США можуть вдатися до таких заходів. Це стало результатом торговельних переговорів між Сполученими Штатами та Китаєм, де Бессент висловив стурбованість Вашингтона щодо постачання до Росії товарів подвійного призначення на суму понад 15 мільярдів доларів. Крім того, обговорювався імпорт іранської нафти. Міністр підкреслив, що законодавство Конгресу США, яке дозволяє президенту стягувати мита до 500% з країн, що купують підсанкційну російську нафту, спонукає союзників Америки до аналогічних кроків. Ці заходи мають на меті скоротити енергетичні доходи Росії. Бессент наголосив: “Тому я думаю, що всі, хто купує російську нафту, на яку накладено санкції, повинні бути готові до цього”.

У відповідь китайські чиновники заявили, що дотримуватимуться власної енергетичної політики, посилаючись на суверенітет Китаю. Бессент зазначив, що вони серйозно ставляться до суверенітету, і США не прагнуть втручатися в це, тому китайська сторона висловила готовність платити 100% мита. Американський міністр також застеріг віце-прем’єра Китаю Хе Ліфена, що подальші поставки до Росії товарів, які можуть бути використані у військовому виробництві, матимуть негативні наслідки для відносин Пекіна з Європою. “Я вказав їм, що це дуже шкодить їхньому іміджу в Європі, оскільки вони сприяють війні на європейському кордоні”, – додав Бессент.

Китай є найбільшим покупцем російської нафти, щоденно споживаючи близько 2 мільйонів барелів. Індія та Туреччина посідають наступні місця. Раніше американські сенатори Ліндсі Грем та Річард Блументаль запропонували законопроєкт, який передбачає запровадження 500% мит на імпорт товарів з країн, що продовжують купувати російські енергоносії. Просування цього законопроєкту було призупинене, оскільки президент Дональд Трамп надав Росії 50 днів для досягнення мирної угоди. В іншому випадку Вашингтон запровадить 100% “вторинні” мита проти цих країн. Нещодавно американський лідер скоротив термін свого ультиматуму до 10 днів. Ці події вказують на зростаючу напруженість у міжнародній торгівлі та політиці, пов’язану з російсько-українською війною.