Київська міська військова адміністрація разом із Платформою Пам’яті Меморіал вшановують пам’ять полеглих героїв, які віддали життя за Україну, зокрема, тих, хто родом із Києва. Ця ініціатива спрямована на збереження світлої пам’яті про відважних захисників.

Штурмовик Владислав Агеєв, який мав позивний Гатс, трагічно загинув 27 серпня 2023 року. Це сталося під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку, на Донеччині. На момент загибелі воїну було всього 21 рік. Його життя, сповнене мрій та планів, обірвалося занадто рано, але його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.

Владислав народився у столиці України, місті Києві. Він навчався в Національному авіаційному університеті, демонструючи жагу до знань. У студентські роки активно займався спортом, зокрема ММА, що свідчило про його силу духу та дисципліну. Перед тим, як стати на захист Батьківщини, він працював у магазині «Sinsay», втілюючи свої цивільні мрії.

З початком повномасштабного російського вторгнення Владислав не вагаючись приєднався до лав Збройних Сил України. Він служив у 3-й окремій штурмовій бригаді, де виявив неабияку відвагу та професіоналізм. Військова справа захопила його, і він почав будувати амбітні плани на майбутнє в цій сфері. На жаль, ці мрії не судилося здійснити.

«Владислав був неймовірно життєрадісним, добрим і щирим. Він був найбільшою опорою для своєї родини. Мріяв про власну квартиру та створення сім’ї. Завжди був душею компанії, ніколи не відмовляв у підтримці та допомозі. У майбутньому хотів продовжувати військову кар’єру. Особливо мені запам’яталася його відповідь на питання, чому він вирішив захищати країну. Він сказав: «А хто, як не я». Влад був справжнім патріотом своєї країни. Рішучий, відважний, мужній воїн, вірний друг і побратим», – з любов’ю згадує його дівчина Анастасія Воробей. Ці слова передають глибину його характеру та самовідданості.

Посмертно солдат Агеєв Владислав Андрійович був нагороджений високою відзнакою – орденом «За мужність» ІІІ ступеня, що є свідченням його героїзму та самопожертви.

Молодого військового поховали на Берковецькому цвинтарі столиці, де він знайшов свій останній спочинок. У Владислава залишилися його батьки, бабуся, дядько, кохана дівчина, численні рідні, друзі та бойові побратими, які глибоко сумують за втратою.

Київська міська військова адміністрація закликає всіх долучитися до вшанування пам’яті захисників та захисниць родом з Києва. Ви можете розповісти про своїх рідних і близьких, заповнивши спеціальну форму: https://forms.gle/gx6rCHNBCnSbPdXM6.

Також, підтримайте Платформу Меморіал за посиланням https://www.victims.memorial/, щоб платформа могла продовжувати свою важливу роботу з увічнення пам’яті полеглих героїв.