Глобальні, Політика, Суспільство
Клірик УПЦ МП не повернувся з Німеччини: ДЕСС призупинила клопотання
38-річний клірик УПЦ Московського патріархату, який отримав 3-місячний дозвіл на виїзд, не повернувся із закордонного відрядження. Це викликало реакцію державних органів. За інформацією видання «Духовний фронт України», Київська митрополія УПЦ МП повідомила Державну службу України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) про неповернення свого клірика Максима Шевченка, 1987 року народження. Максиму Шевченку було доручено опікуватися громадою цієї церкви у Нюрнберзі, Німеччина. Громада УПЦ МП у Нюрнберзі діє з вересня 2023 року, і саме ця парафія надала запрошення. Метою виїзду за кордон було зазначено «забезпечення духовних потреб українців, які внаслідок російської військової агресії проти України вимушено проживають в Німеччині». Запрошення діяло три місяці, з 14 квітня 2025 року по 14 липня 2025 року. Проте, 21 липня 2025 року ДЕСС отримала листа від УПЦ МП, в якому повідомлялося про неповернення Максима Шевченка із закордонного відрядження. До листа УПЦ МП додала медичну довідку, видану Максиму Шевченку 11 липня 2025 року. Однак, за даними видання, в довідці не було зазначено діагноз та не йшлося про госпіталізацію. У зв’язку з неповерненням Шевченка та відсутністю відповідей на попередні запити щодо інших священнослужителів, ДЕСС призупинила розгляд клопотань щодо отримання дозволу Адміністрації Держприкордонслужби на виїзд за кордон служителів УПЦ МП. Раніше вже були повідомлення про діяльність, пов’язану з УПЦ МП, зокрема, донька одного зі священнослужителів встановила камеру під куполом храму, яка, ймовірно, мала на меті стежити за ЗСУ для російських спецслужб. Цей випадок із кліриком УПЦ МП, що не повернувся, підкреслює важливість контролю за виїздом священнослужителів за кордон, особливо в умовах воєнного стану, та відповідальність релігійних організацій за своїх представників. Ситуація вимагає подальшого розслідування для встановлення усіх обставин та причин неповернення клірика. Дії ДЕСС щодо призупинення розгляду клопотань є заходами для забезпечення прозорості та запобігання можливим зловживанням. Це також може вплинути на майбутні поїздки інших представників УПЦ МП за кордон. Деталі щодо діагнозу та обставин виїзду Максима Шевченка потребують уточнення. Цей інцидент також порушує питання довіри до релігійних інституцій та їхньої підзвітності перед суспільством і державою, особливо у сферах, що стосуються національної безпеки та громадського порядку. Важливо, щоб усі релігійні організації діяли прозоро і відповідально, дотримуючись законодавства України.


