Взаємодія між державами завжди знаходиться під пильною увагою світової спільноти, особливо коли йдеться про військову співпрацю. За останніми розвідувальними даними, які були оприлюднені представниками Південної Кореї, існують обґрунтовані припущення щодо можливості відправлення додаткових військових контингентів з Північної Кореї на територію Росії. Ці війська, згідно з оцінками, можуть бути залучені до військових дій в Україні вже в липні або серпні поточного року. Це викликає серйозне занепокоєння на міжнародній арені та підкреслює поглиблення військово-технічних зв’язків між Пхеньяном та Москвою.

Крім потенційного розгортання військ, розвідувальні відомства Південної Кореї також підтверджують безперервне постачання зброї та боєприпасів з Північної Кореї до Російської Федерації. Цей потік військової допомоги, що включає артилерійські снаряди та ракети, є ключовим елементом підтримки військових зусиль Росії. Національна розвідувальна служба Південної Кореї припускає, що Росія може готуватись до нового, можливо, широкомасштабного наступу на українських напрямках саме в зазначений період, липень-серпень. Таке розгортання сил та засобів може суттєво вплинути на динаміку бойових дій та геополітичний ландшафт регіону.

Відповідно до отриманих даних, очікується, що додаткові північнокорейські військові частини будуть розгорнуті саме протягом цих літніх місяців. Цей графік вказує на ймовірну координацію між двома країнами, спрямовану на посилення військового потенціалу Росії напередодні можливих активних бойових дій. Обмін відбувається за принципом “послуга за послугу”: Північна Корея надає боєприпаси та ракети, натомість отримує від Росії цінні технічні консультації. Ці консультації, за попередньою інформацією, стосуються критично важливих сфер, таких як запуск супутників та розробка систем наведення ракет. Це свідчить про те, що військова співпраця виходить за рамки простого обміну ресурсами, перетворюючись на передачу технологій, що може мати довгострокові наслідки для безпеки.

Історія військової взаємодії між Пхеньяном і Москвою має свої прецеденти. Після кількох місяців відносного мовчання, у квітні цього року як Північна Корея, так і Росія офіційно підтвердили участь північнокорейських військових у конфлікті проти України. Зокрема, з’являлася інформація про використання військовослужбовців КНДР у Курській області Росії, яка на той момент частково перебувала під контролем українських сил оборони. Ці повідомлення лише підтверджують уже існуючу практику взаємодії та залучення зовнішніх сил до конфлікту.

Обидві країни публічно заявляли, що їхня співпраця ґрунтується на договорі, підписаному лідером Росії Володимиром Путіним та керівником Північної Кореї Кім Чен Ином у червні минулого року. Цей договір, серед іншого, передбачає положення про “взаємну оборону”, що може слугувати юридичним підґрунтям для розширення військової допомоги та залучення військ. Таке формулювання договору викликає занепокоєння серед світових лідерів, оскільки воно може бути використане для виправдання подальших ескалаційних кроків. З огляду на це, міжнародна спільнота продовжує уважно стежити за розвитком подій та шукати шляхи для деескалації конфлікту. Постійний моніторинг ситуації та обмін розвідувальними даними є ключовими для розуміння потенційних загроз та розробки відповідних заходів реагування. Ця співпраця між Москвою та Пхеньяном не лише посилює військовий потенціал однієї зі сторін конфлікту, але й ставить під питання існуючий світовий порядок та безпекові домовленості.