КНИГА ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ

Книга пам’яті – це особливий онлайн-меморіал, створений, щоб зберегти світлу пам’ять та історії тих, хто віддав найцінніше – своє життя за вільну та незалежну Україну. Захисники нашої громади, які загинули або зникли безвісти у жорстокій війні з російськими окупантами, – це більше, ніж просто імена на сторінках. Це – цілі епопеї мужності, незламної любові до рідної землі та героїчної боротьби.

**КЕЙДА ВІТАЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ (17.06.1990 – 29.12.2022)**

Старший солдат Збройних сил України, справжній учасник героїчної російсько-української війни.

Народився Віталій 17 червня 1990 року у мальовничому селищі Царичанка, що на Дніпропетровщині. Здобувши базову освіту у Царичанській середній школі, він продовжив навчання у Царичанському СПТУ-89, де здобув професійно-технічну освіту за спеціальностями слюсаря-ремонтника та водія. Коли настав час строкової служби, Віталій свідомо обрав службу за контрактом, три роки віддано служив у Внутрішній службі правопорядку.

З початком Антитерористичної операції, Віталій не вагаючись підписав свій перший бойовий контракт. Разом із ним на захист України пішов служити і його двоюрідний брат – Максим Гладкий, також наш земляк із Царичанки. Віталій служив у артилерії – військах, які справедливо називають «Богами війни». Про мужність та відвагу артилеристів, зокрема й Віталія, знімав зворушливий сюжет для телебачення відомий фронтовий журналіст Андрій Цаплієнко. Під час несення служби Віталій отримав контузії, хлопчача безтурботність зникла з його очей, поступившись місцем болю та затаєному смутку.

З 2014 по 2022 рік він сумлінно служив у батальйоні «Донбас». З перших днів повномасштабного вторгнення, Віталій бездоганно виконував свій військовий обов’язок у військовій частині А 0221, демонструючи якості справжнього воїна, командирські навички та великі перспективи. Він був не лише відважним захисником, але й чудовою людиною: веселим, добрим, цілеспрямованим. Віталій захоплювався музикою, чудово грав на гітарі та писав власні пісні. «Між нами, казав: не можу я тут, у мирному житті, довго знаходитись – все не те, все не так», – ділиться його мама Марина. Ймовірно, на війні все здається простішим та зрозумілішим – чіткий поділ на чорне і біле. Багатьом хлопцям потім було неймовірно важко пристосовуватись до напівтонів мирного життя.

Його молодший рідний брат, Андрій Лисенко, який також пройшов АТО з 2018 року, згодом добровільно пішов захищати Батьківщину. Коли загинув брат Віталій, Андрій, маючи на це право, повернувся у мирне життя, але довго не зміг. Знову пішов на війну, нині він – морський піхотинець, і материнське серце перебуває у постійному неспокої.

Під час виконання чергового бойового завдання, у нерівному, але героїчному бою з ворогом, Віталій Кейда загинув 29 грудня 2022 року на Донеччині, в Бахмутському районі, поблизу населеного пункту Кліщіївка. З того часу життя його матері втратило барви та смаки, адже втрата сина – це невимовний біль.

Віталія Кейду поховано на центральному цвинтарі селища Царичанка. За особисту мужність та виняткову героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час жорстокої російсько-української війни, Віталія було посмертно нагороджено Почесним знаком ОУВ «Каховка» (Наказ командувача ОУВ «Каховка» від 29 вересня 2022 року № 188).

Biblioteka Tsarichanka КЗК “Комплексний музей історії” Царичанської селищної ради
#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв