Книга пам’яті Героїв Царичанської громади: Історія Володимира Бочкового

Онлайн-меморіал “Книга пам’яті” – це місце, де зберігаються неоціненні історії тих, хто віддав найвищу жертву за незалежність України. Ми вшановуємо подвиг захисників Царичанської громади, які загинули або зникли безвісти у боротьбі з російськими окупантами. Кожне ім’я – це не просто запис, а ціла історія мужності, незламності, любові до Батьківщини та запеклої боротьби.

БОЧКОВИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ (13.02.1994 – 14.01.2023)

Солдат Збройних сил України, учасник українсько-російської війни.

Володимир народився 13 лютого 1994 року у мальовничому селі Калинівка, що на Дніпропетровщині, Царичанського району. Його дитинство було сповненим звичайних сільських радощів: школа, веселі ігри з братом та сестрою, безтурботні моменти в колі люблячої родини. Згодом він навчався у Лисківській школі (2000 – 2009), здобувши там ґрунтовні знання, а після школи опанував професію кухаря у Царичанському професійно-технічному училищі.

У 2015 році Володимир Бочковий був мобілізований для проходження строкової військової служби у лавах Збройних Сил України. Саме в армії остаточно сформувався його характер – спокійний, мужній, надзвичайно добрий та надійний. Після завершення строкової служби, прагнучи захищати свою країну, він вирушив на Схід – у зону проведення антитерористичної операції (АТО).

У 2021 році Володимир одружився, створивши власну сім’ю та мріючи про мирне майбутнє. Проте, тривожна зима 2022 року змінила життя всієї країни. 23 березня 2022 року Володимир знову став на захист Батьківщини. Його призвали на військову службу, і доля привела його до лав легендарної 93-ї Окремої механізованої бригади «Холодний яр». Його бойовим позивним став «Воха».

10 червня 2022 року, під час запеклих боїв біля міста Ізюм, поблизу населеного пункту Нова Дмитрівка Харківської області, Володимир отримав важке поранення. Довгі місяці тривала його боротьба за життя. Спочатку він проходив лікування у столичному шпиталі в Києві, а згодом – у лікарні міста Дніпро. На жаль, рана, завдана жорстокою війною, виявилася надто тяжкою… 14 січня 2023 року серце незламного воїна зупинилося. Він не дожив лише місяць до свого 29-го дня народження.

Рідні та близькі згадують Володимира як надзвичайно щиру, завжди усміхнену та надійну людину, яка ніколи не залишала друзів у біді. Він був високим, статним, з відкритим серцем для інших. Володимир був чудовим сином, надійним братом та вірним побратимом. Його поховали у селі Широке, що на Дніпропетровщині, у межах Солонянської територіальної громади.

За свою виняткову мужність, незламний дух та самопожертву, проявлені під час захисту України, Володимир Бочковий був посмертно нагороджений орденом Президента України «За мужність» ІІІ ступеня.

Biblioteka Tsarichanka КЗК “Комплексний музей історії” Царичанської селищної ради

#книгапамяті #онлайнмеморіал #царичанськагромада #захисникигромади #памятьпрогероїв