День українського добровольця: Вшановуємо Героїв України
14.03.2025
«Моє село – краплинка України» – це мандрівна ініціатива проєкту «Спадок», яка пройшла Рогатинською громадою. Вона допомогла жителям сіл та їхнім вихідцям замислитися над своїм походженням. Це також надихнуло багатьох взяти телефон, увімкнути камеру та поспілкуватися з бабусями й дідусями. Рік тому, на День Незалежності, Васючинський старостинський округ розпочав цю подорож. Минулої неділі, 20 липня, свій внесок зробив Княгиницький старостинський округ, представивши історії своїх сіл: Княгиничі, Загір’я та Помонята. Ці села, де повстанська слава не забута, а живе в пам’яті людей та сімейних розмовах, знайшла своє продовження на сучасному фронті. Від перших днів повномасштабної агресії росії проти України 52 мешканці округу стали на захист Батьківщини у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Головною темою презентації стали односельці – захисники, воїни ЗСУ, які зі зброєю в руках боронять нашу землю. У залі вшанували кожного загиблого воїна, адже їхня жертва навіки залишиться в пам’яті.
Того дня Княгиницький ліцей став оазою народних надбань, наче музей, що демонстрував різноманіття місцевих вишивок та виробів ручної роботи. Гастрономічні традиції сіл були представлені кожною стравою та випічкою, які згодом продали на ярмарку на підтримку воїнів-односельців. Загалом було зібрано 17 400 гривень.
Староста Оксана Бабич привітала дружню сільську родину та висловила подяку за підтримку. Місцеві отці Петро та Павло благословили присутніх.
З великою цікавістю присутні слухали ґрунтовні дослідження істориків Ольги Зубанської та вихідця із с. Помонята Івана Петричака, присвячені багатій та давній історії цих сіл.
Мистецьку частину програми розпочали з обряду обжинків, що символізує повагу до землі та праці. Для сільської людини земля – це святиня, місце народження, перших кроків, перших слів, маминої колискової, шляху до школи та у великий світ.
Слухаючи місцевих аматорів на сцені, усвідомлюєш, що село живе вічно. За сотні років воно пережило багато добрих і не дуже подій, радості й смутку. Кожне село – це унікальний мікроорганізм, а його окрасою є люди, їхня щоденна праця та життя, що є джерелом мудрості й самовідданості. Приємною несподіванкою для земляків став виступ вихідця із Помонят, оперного співака, тенора Михайла Малафія, соліста Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької. Попри щільний графік, він знайшов час порадувати присутніх.
Вітаючи жителів обох старостинських округів, Христина Сорока, секретар міської ради, висловила подяку за відвагу, щирість, працьовитість та талант, за збереження місцевих традицій і культурних надбань. «Праця та пісня – це дві великі сили, – зазначила вона. – Будьмо єдиними у спільній праці та молитві, пам’ятаємо про тих, хто сьогодні захищає наше небо. Піклуймося про своє коріння, примножуємо здобутки на радість дітям та онукам, бережімо село, його свята і будні. Адже село – це криниця нашого родоводу, наша велика родина, коріння, на якому тримається народ. Наше завдання – зберегти все, що нам передали наші пращури, щоб дерево роду давало добрі врожаї», – підсумувала вона.
Того дня Княгиницький ліцей став оазою народних надбань, наче музей, що демонстрував різноманіття місцевих вишивок та виробів ручної роботи. Гастрономічні традиції сіл були представлені кожною стравою та випічкою, які згодом продали на ярмарку на підтримку воїнів-односельців. Загалом було зібрано 17 400 гривень.
Староста Оксана Бабич привітала дружню сільську родину та висловила подяку за підтримку. Місцеві отці Петро та Павло благословили присутніх.
З великою цікавістю присутні слухали ґрунтовні дослідження істориків Ольги Зубанської та вихідця із с. Помонята Івана Петричака, присвячені багатій та давній історії цих сіл.
Мистецьку частину програми розпочали з обряду обжинків, що символізує повагу до землі та праці. Для сільської людини земля – це святиня, місце народження, перших кроків, перших слів, маминої колискової, шляху до школи та у великий світ.
Слухаючи місцевих аматорів на сцені, усвідомлюєш, що село живе вічно. За сотні років воно пережило багато добрих і не дуже подій, радості й смутку. Кожне село – це унікальний мікроорганізм, а його окрасою є люди, їхня щоденна праця та життя, що є джерелом мудрості й самовідданості. Приємною несподіванкою для земляків став виступ вихідця із Помонят, оперного співака, тенора Михайла Малафія, соліста Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької. Попри щільний графік, він знайшов час порадувати присутніх.
Вітаючи жителів обох старостинських округів, Христина Сорока, секретар міської ради, висловила подяку за відвагу, щирість, працьовитість та талант, за збереження місцевих традицій і культурних надбань. «Праця та пісня – це дві великі сили, – зазначила вона. – Будьмо єдиними у спільній праці та молитві, пам’ятаємо про тих, хто сьогодні захищає наше небо. Піклуймося про своє коріння, примножуємо здобутки на радість дітям та онукам, бережімо село, його свята і будні. Адже село – це криниця нашого родоводу, наша велика родина, коріння, на якому тримається народ. Наше завдання – зберегти все, що нам передали наші пращури, щоб дерево роду давало добрі врожаї», – підсумувала вона.
