Кодекс законів про працю України (КЗпП) встановлює низку специфічних норм, які захищають права неповнолітніх у сфері трудових відносин. Ці норми покликані забезпечити особливі умови праці для молодих працівників, враховуючи їх вік, фізичний та психологічний розвиток. Особлива увага приділяється питанням укладення трудового договору, робочого часу, відпочинку, оплати праці та припинення трудових відносин з неповнолітніми.
Згідно з українським законодавством, повнолітній вік настає з 18 років. Однак, особи, які досягли 16 років, можуть самостійно реалізовувати свої трудові права та обов’язки. У деяких випадках, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, можуть бути прийняті на роботу особи, яким виповнилося 14 років, за умови, що це не завдаватиме шкоди їхньому здоров’ю та навчанню. Робота неповнолітніх вимагає особливої уваги до умов праці, щоб забезпечити їхній нормальний розвиток та здобуття освіти.
КЗпП України чітко визначає перелік робіт, на яких забороняється застосовувати працю неповнолітніх. Це пов’язано з тим, що такі роботи можуть бути небезпечними для їхнього здоров’я, а також шкідливими для їхнього фізичного та духовного розвитку. Сюди входять роботи, пов’язані з підняттям та переміщенням важких предметів понад встановлені норми, робота на шкідливих виробництвах, під землею, а також роботи, які вимагають значних фізичних або розумових зусиль, що перевищують можливості підлітків.
Щодо робочого часу, то для неповнолітніх встановлено скорочений робочий час. Його тривалість залежить від віку працівника:
- Для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень.
- Для працівників віком від 14 до 16 років (учнів, які працюють під час канікул або поза навчальним часом) – 24 години на тиждень.
Важливо зазначити, що скорочений робочий час для неповнолітніх не призводить до зменшення заробітної плати. Праця таких працівників оплачується так само, як і праця дорослих працівників за повну норму робочого часу, а при скороченні тривалості роботи, отримують доплату до заробітної плати до розміру повної тарифної ставки (окладу) за відповідним розрядом (посадою).
Також, неповнолітні мають право на щорічну оплачувану відпустку тривалістю 31 календарний день. Це значно довше, ніж у дорослих працівників, і покликане дати їм можливість для повноцінного відпочинку та відновлення сил. Окрім цього, забороняється залучати неповнолітніх до надурочних робіт, роботи у вихідні дні та у нічний час (з 22:00 до 6:00), якщо це не пов’язано з творчими професіями, як це передбачено законодавством.
Розірвання трудового договору з неповнолітнім працівником за ініціативою роботодавця також має свої особливості. Так, звільнення може бути здійснене лише за наявності згоди відповідних органів, таких як служба у справах дітей. Це додатковий захист прав молодих працівників від необґрунтованого звільнення.
Отже, Кодекс законів про працю України забезпечує надійний правовий захист для неповнолітніх, які вступають у трудові відносини. Розуміння цих норм є важливим як для самих підлітків, так і для їхніх батьків та роботодавців, щоб забезпечити дотримання законодавства та створити безпечні й сприятливі умови праці для молоді. Інформуємо про нормативно-правові особливості роботи неповнолітніх, щоб кожен мав доступ до цієї важливої інформації.
