Кожен має право самостійно визначити майбутнє свого майна. Найкращим способом реалізації цього права є складання заповіту. У заповіті людина може не лише розподілити своє майно між спадкоємцями, а й передбачити заповідальний відказ. Заповідальний відказ – це можливість для спадкодавця покласти на спадкоємців певні обов’язки на користь третіх осіб, тобто відказоодержувачів. Ці особи можуть бути як серед спадкоємців, так і поза їхнім колом.

Предметом заповідального відказу може бути передача відказоодержувачеві у власність чи за іншим речовим правом певного майна, як того, що входить до складу спадщини, так і того, що не входить. Наприклад, спадкоємець, який отримує житловий будинок або квартиру, може бути зобов’язаний надати іншій особі право користування цим житлом.

Що важливо знати про заповідальний відказ:

* **Дійсність відказу:** Заповідальний відказ залишається дійсним навіть у разі зміни власника майна. Це забезпечує виконання волі спадкодавця незалежно від подальших юридичних трансформацій.
* **Особисте право користування:** Право користування майном, яке надається відказоодержувачу, є особистим і не підлягає відчуженню або передачі у спадок. Воно припиняється зі смертю відказоодержувача.
* **Обмеження для членів сім’ї:** Наявність права користування у відказоодержувача не надає його сім’ї автоматичного права проживання у відповідному майні.
* **Припинення відказу:** Заповідальний відказ втрачає чинність, якщо відказоодержувач помирає раніше, ніж відкривається спадщина. Це означає, що для реалізації відказу необхідна наявність живого відказоодержувача на момент смерті спадкодавця.

Детальніше про складання заповіту та заповідальний відказ ви можете дізнатися за посиланням: [https://bit.ly/3EzHg7Q](https://bit.ly/3EzHg7Q)