Козелецька селищна рада з глибоким сумом повідомляє про невимовну втрату: під час бойового злагодження (навчання), 13 червня 2025 року, обірвалося життя Федора Григоровича Ричка. Ця трагічна звістка шокувала всю громаду Козелецького району та залишила глибокий шрам у серцях тих, хто знав і поважав нашого земляка, відданого захисника України.Народився Федір Григорович Ричок 18 лютого 1986 року у селі Тополі Козелецького району Чернігівської області. З юних років він виявляв неабиякі здібності та прагнення до знань. Середню освіту Федір Ричок здобув у Козелецькій ЗОШ № 3, де його пам’ятають як старанного та допитливого учня. Згодом він продовжив навчання у Чернігівському державному технологічному університеті, де успішно опанував таку затребувану професію, як інженер-програміст. В подальшому Федір плідно працював за здобутою спеціальністю, демонструючи високий професіоналізм.Окрім професійної діяльності, Федір Григорович мав багато захоплень, які робили його цікавою та багатогранною особистістю. Протягом певного часу він майстерно захищав ворота місцевої футбольної команди «Колос», де його цінували як надійного гравця та справжнього командного духу. Серед близьких друзів Федора знали не лише як спортсмена, а й як великого поціновувача літератури, кіно та музики. Його інтелектуальні інтереси не обмежувалися лише споживанням контенту – він навіть пробував себе у написанні власних творів у жанрі фантастики, демонструючи творчий хист. Загалом, Федір Ричок мав широке коло різних інтересів, що допомагало йому знаходити спільну мову та друзів серед дуже різних людей, об’єднуючи їх своєю щирістю та відкритістю.До початку повномасштабного вторгнення Федір Григорович багато подорожував мальовничими куточками України. Його патріотизм був очевидним у всьому: він завжди мав при собі жовто-блакитний прапор, якому надавав особливого, сакрального сенсу. Саме з цим прапором він побував чи не в кожному куточку рідної країни, символізуючи свою любов до Батьківщини. Цей прапор був не просто символом, а частиною його душі. За час перебування на військовій службі, під час нечастих візитів до рідних, Федір завжди вітався словами, що глибоко запам’яталися: “Служу народу України”. Це був його життєвий девіз, який він втілював щодня.12 лютого 2025 року Федір Ричок був призваний ІІ відділом РТЦК та СП в Чернігівській області на військову службу. Він без вагань став на захист своєї землі, розуміючи важливість кожного дня боротьби. Проте, 13 червня 2025 року життя цього відданого військовослужбовця трагічно обірвалось, залишивши непоправну втрату для його родини, друзів та всієї України.Федір Григорович назавжди залишився вірним військовій присязі, адже, беручи участь у захисті нашої Батьківщини, захищаючи кожного з нас, він віддав найцінніше – своє життя. Його жертва є героїчним вчинком, який ніколи не буде забутий. Цей молодий, талановитий і надзвичайно відданий чоловік відійшов у вічність, залишивши по собі світлу пам’ять героя.У Федора Григоровича залишилися згорьовані батьки, брат та племінники, яким ми висловлюємо найщиріші співчуття. Світлі спогади про Федора назавжди залишаться у серцях рідних, друзів, побратимів, усіх, хто його знав, любив та шанував. Його подвиг навіки вписаний в історію України, а його вічна пам’ять житиме у наших серцях.Сумуємо разом з Вами, низько схиляємо голови у скорботі за нашим героєм. Про дату та час поховання буде повідомлено додатково.