Коли будуть компетентнісні завдання для НУШ – УЦОЯО

luckybusiness/Depositphotos

Українська освіта активно трансформується, впроваджуючи нові підходи до оцінювання знань учнів у рамках реформи Нової української школи (НУШ). Важливим етапом цієї трансформації є розробка компетентнісних завдань для державної підсумкової атестації (ДПА) та національного мультипредметного тесту (НМТ), які призначені для випускних класів. Ці нововведення покликані не просто перевіряти засвоєні знання, а й оцінювати здатність учнів застосовувати їх у реальних життєвих ситуаціях.

Наразі активна робота зосереджена на створенні таких завдань. За планами, вже цього року широкому загалу будуть представлені компетентнісні завдання НУШ для учнів 4-х класів. Ці завдання охоплюватимуть мовно-літературну та математичну галузі. Вони пройшли попереднє тестування на вибірці з понад 4 тисяч дітей, що дозволило відточити їхню ефективність та відповідність освітнім стандартам. Серед цікавих форматів завдань для четвертокласників – елементи самостійного мовлення, що оцінюють не тільки грамотність, але й змістову складову висловлювань дитини. Також запроваджуються математичні дослідження, де учням пропонується розв’язати кілька задач у рамках певної життєвої ситуації, наприклад, спроєктувати притулок для тварин, що вимагає вміння ідентифікувати математичну проблему в нестандартних умовах.

Після завершення етапу з 4-ми класами, увага розробників перейде до створення системи оцінювання для 9-х класів. Тут спектр компетентностей, що перевірятимуться, буде значно ширшим. Окрім мовно-літературної та математичної галузей, обов’язково додадуться завдання з іншомовної, суспільно-гуманітарної та природничої сфер. Це забезпечить комплексний підхід до оцінювання знань та навичок підлітків, готуючи їх до подальшого навчання та життя.

Одним із ключових викликів у процесі розробки компетентнісних завдань НУШ для старших класів є відсутність повних лінійок підручників для 5-9 класів НУШ. Це вимагає від фахівців УЦОЯО особливої ретельності та гнучкості у визначенні того, як найкраще побудувати систему оцінювання, щоб вона повною мірою реалізовувала Державний стандарт освіти. Попри ці труднощі, вже є конкретні плани: у 2025/2026 навчальному році Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) має намір розпочати пілотування “певних інструментів” для 9-х класів, зосередившись на мовно-літературній та математичній галузях. Лише через рік після цього буде ухвалено рішення, які саме завдання будуть представлені для широкого загалу.

Робота над розробкою завдань для 12-х класів наразі відкладена. Це пов’язано з поточною реформою старшої школи, відомою як “Профільна”. На цьому етапі ще не до кінця зрозуміло, якою саме буде концепція профільної школи – чи це будуть універсальні умовні профілі, чи дійсно поглиблене вивчення певних предметів, і яка частка дисциплін вивчатиметься на якому рівні. Тому УЦОЯО необхідно спершу усвідомити, як функціонуватиме профільна ланка, і лише після цього можна буде ефективно розробляти відповідні компетентнісні завдання НУШ. Ця невизначеність також впливає на систему вступу до вищих навчальних закладів, викликаючи питання щодо можливості для учнів з поглибленим вивченням одних предметів обирати спеціальності, що вимагають інших знань.

Перші випускники 12-х класів Нової української школи очікуються у 2029 році. Це стосується учнів приблизно 150 пілотних шкіл, які першими запровадили цю модель навчання. Впровадження вдосконаленої ДПА для учнів 4-х та 9-х класів, про що йшлося раніше, має на меті не лише перевірку знань, а й отримання об’єктивних даних про стан освітньої галузі в цілому, що дозволить постійно вдосконалювати навчальний процес та методи оцінювання. Розробка компетентнісних завдань НУШ є кроком до створення більш сучасної та ефективної системи освіти.

Загалом, процес впровадження компетентнісних завдань НУШ є багатоетапним і вимагає ретельного планування та тестування. Він спрямований на те, щоб українська освіта відповідала сучасним світовим стандартам, а випускники були повноцінно готові до викликів дорослого життя та подальшого навчання, володіючи не лише теоретичними знаннями, а й практичними навичками їх застосування.