Коли дитина з тих чи інших причин втрачає батьківське піклування, головне завдання держави – зробити все можливе, аби вона зростала в безпечному та люблячому сімейному середовищі. В Україні діє система підтримки дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, пропонуючи різноманітні сімейні форми виховання.

В Україні існує кілька основних сімейних форм виховання, кожна з яких має свої особливості та надає дитині можливість отримати належну турботу та розвиток:

* **Опіка та піклування**: Ця форма передбачає призначення опікуна або піклувальника, який бере на себе відповідальність за виховання та забезпечення потреб дитини. Опіка встановлюється над дітьми до 14 років, а піклування – над дітьми від 14 до 18 років. Опікуни та піклувальники виконують функції батьків, але зберігають певну юридичну відмінність від усиновлення.
* **Прийомна сім’я**: Це форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ю на виховання. Батьки-вихователі отримують допомогу та підтримку від держави, а діти живуть у люблячій родині, відчуваючи турботу та безпеку.
* **Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ)**: Створюється за рішенням місцевих органів влади і передбачає виховання в одній сім’ї від 5 до 10 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це максимальна наближеність до сімейного виховання, де діти мають можливість зростати разом, отримуючи всебічний розвиток та підтримку.

📌 Інфографіка, що додається, допоможе детальніше розібратися в особливостях кожної з цих форм, а також – дізнатись, чим відрізняється усиновлення від сімейних форм виховання. Важливо розуміти, що усиновлення є остаточним юридичним кроком, який встановлює родинні зв’язки між усиновлювачем та дитиною, тоді як сімейні форми виховання мають певні часові обмеження або специфічні умови.

#Діти #ДБСТ #опіка #усиновлення