Нашій Сонячній системі 4,6 мільярда років, але це лише мить у 13,8-мільярдній історії Всесвіту. Як і все в космосі, вона не вічна. Та коли і як саме вона зникне? Відповідь на це запитання складніша, ніж здається.

Про це пише T4.

У центрі нашої Сонячної системи — Сонце. Це зірка, яка своєю силою притягує до себе вісім планет, багато супутників, а також мільярди астероїдів і комет. Майбутнє всього, що є навколо Сонця, залежить саме від нього.

Зараз наше Сонце стабільне. Воно перетворює водень на гелій у своєму ядрі. Це процес, який називається ядерним синтезом. Астрофізик Фред Адамс з Мічиганського університету вважає, що так буде ще близько п’яти мільярдів років.

Коли запаси водню вичерпаються, Сонце втратить стабільність. Його ядро стиснеться, а зовнішні шари неймовірно розширяться, перетворивши зірку на червоного гіганта. Цей роздутий монстр поглине Меркурій і Венеру. Доля Землі залишається під питанням. Найімовірніше, наша планета теж буде поглинута розпеченою атмосферою зірки, яка помирає. Навіть якщо Земля дивом уникне поглинання, життя на ній зникне задовго до цього через нестерпну спеку. Марс та зовнішні планети-гіганти, як-от Юпітер і Сатурн, переживуть цю фазу, залишаючись на безпечній відстані.

Приблизно через мільярд років після того, як Сонце стане червоним гігантом, воно скине свої зовнішні шари. Сама зірка стиснеться і стане розміром із Землю. Тоді Сонце перетвориться на білого карлика. Це буде тьмяний, але дуже щільний залишок колишньої зірки.

Від цього часу, як каже вчений Алан Стерн, Сонячна система стане холодною, темною і порожньою. Якщо говорити про те, чи зможе тут існувати життя, то це буде повний кінець Сонячної системи.

Проте якщо розглядати питання суто з фізичного погляду, то згасання Сонця не означає повного зникнення системи. Білий карлик, хоча і тьмяний, все ще матиме потужну гравітацію. Планети, що вижили, зокрема газові гіганти, продовжать обертатися навколо цього зоряного залишку. Тож Сонячна система існуватиме, але вже як примарний скелет самої себе.

Навіть якщо Сонячна система уникне цих катастроф, існує ще більш фундаментальна загроза. Деякі теорії припускають, що самі протони — будівельні блоки матерії — не є вічними і з часом розпадаються. Якщо ця теорія правильна, то через неймовірно довгий час (понад 1034 років) усе, що залишилося від планет і згаслого Сонця, просто розчиниться в порожнечу. Це буде остаточний і безповоротний кінець.

Нагадаємо, астероїд 33 Полігімнія, який розташований у головному поясі астероїдів між орбітами Марса і Юпітера, настільки щільний, що, найімовірніше, складається з хімічних елементів, яких не існує на Землі.