З початку повномасштабної війни, влада України запровадила санкції проти багатьох фізичних та юридичних осіб, включно з тими, що працюють в Україні. Це є суверенним правом країни, яка захищається від агресії. Однак, інколи застосування цих санкцій може опосередковано зачіпати інтереси звичайних громадян.

Саме така ситуація склалася з брокером “Фрідом фінанс Україна” (ФФУ). Компанія була одним з провідних посередників на фондовому ринку, обслуговуючи тисячі українських інвесторів. Після введення санкцій клієнти втратили доступ до своїх активів і зазнали збитків під час реструктуризації держборгу в 2024 році.

Зараз вони розглядають можливість подання позову проти держави. Такий крок може бути невчасним та призвести до значних витрат для бюджету, а також негативно вплинути на репутацію України серед іноземних інвесторів.

Деталі справи

19 жовтня 2022 року РНБО запровадила санкції проти ряду російських олігархів та їхніх компаній. До списку потрапив Тімур Турлов, російський бізнесмен, який нещодавно отримав громадянство Казахстану, а також його українська компанія “Фрідом фінанс Україна”.

Ініціатором санкцій проти Турлова та ФФУ виступила СБУ. У березні 2022 року було відкрито кримінальне провадження за підозрою у фінансуванні агресора. Компанія заперечувала ці звинувачення.

Попри санкції, ФФУ ще три тижні продовжувала обслуговувати клієнтів, поки 9 листопада НКЦПФР не відреагувала на рішення РНБО. Регулятор призупинив дію ліцензій ФФУ, заблокувавши клієнтам доступ до їхніх коштів та цінних паперів.

На момент рішення НКЦПФР компанія обслуговувала 12 748 клієнтів, з яких більшість були фізичними особами (лише 5% – юридичні, включно з одним українським банком). На рахунках клієнтів зберігалося активів на 3,5 млрд грн, третина з яких була інвестована в облігації українського уряду: 250 млн грн – ОВДП, 800 млн грн – єврооблігації.

Санкції проти ФФУ були введені на пʼять років. Половина терміну вже минула, а активи клієнтів залишаються заблокованими. Це викликає обурення, оскільки міжнародний бізнес Турлова продовжує працювати в Україні.

Наприкінці 2024 року журналісти відвідали київський офіс ФФУ, де розташовувався “Біржовий університет”. Співробітники відкрито пропонували відкриття рахунків у цінних паперах на кіпрській Freedom Finance Europe, що також належить Турлову.

Після публікації, регулятор відреагував на діяльність “Біржового університету”, додавши його до переліку “скам-проєктів” (інвестиційні проєкти з ознаками сумнівності).

Розблокування: чи є прогрес?

Хоча активи клієнтів ФФУ заблоковані вже тривалий час, НКЦПФР, парламент та уряд тільки нещодавно почали робити спроби їх розблокувати. На початку 2024 року Рада ухвалила закон, що надає нацкомісії додаткові повноваження щодо підсанкційного брокера.

Закон передбачає введення тимчасового керівника для ФФУ, аналогічно адміністратору банку на межі банкрутства. Керівник мав провести аудит рахунків і розблокувати повернення коштів. Однак, цього не сталося, стверджує Данило Гетманцев.

“Закон, ухвалений в лютому 2024 року, передбачав механізм тимчасового керівника, але не отримав підтримки Нацкомісії, яка пропонувала його заветувати. Комісії надали всі можливі повноваження, але результатів немає”, – заявив депутат.

Наприкінці 2024 року парламентський комітет викликав керівництво нацкомісії, щоб з’ясувати, чому кошти клієнтам ФФУ не повертаються. Голова НКЦПФР Руслан Магомедов заявив, що для цього потрібні зміни до санкцій РНБО.

14 січня 2025 року до його слів дослухались і в рішення про санкції проти “Фрідому фінансу України” внесли необхідні зміни. Регулятор повідомив, що президентом надано НКЦПФР повноваження для забезпечення повернення заблокованих активів клієнтів.

Однак, через чотири місяці клієнти досі не отримали кошти. Хоча НКЦПФР звітує, що реалізовано близько 70% необхідних кроків.

НКЦПФР планує ухвалити три рішення для повернення коштів: щодо формування бази даних клієнтів; затвердження переліку активів, які не підпадають під санкції; щодо порядку взаємодії держорганів. Два з трьох рішень вже ухвалено.

Третє рішення знаходиться на початковому етапі розробки. Крім того, всі 12,7 тис. клієнтів ФФУ мають пройти перевірку правоохоронними органами, зокрема СБУ. Клієнти ФФУ повідомили, що комісія намагалася надіслати списки СБУ, але їх не приймали через формальні причини.

Співпраця між НКЦПФР та СБУ ускладнилася після звільнення Анатолія Лойфа після розслідування. Перевірка клієнтів брокера СБУ почалася, але терміни її завершення невідомі.

Тим часом, клієнти ФФУ планують судитися з державою через відсутність доступу до коштів та збитки під час реструктуризації зовнішнього боргу.

Втрачені можливості

У липні 2024 року Мінфін домовився про реструктуризацію єврооблігацій. За умовами, старі цінні папери обмінювалися на нові.

Мінфін запропонував виплатити “комісію за згоду” в розмірі 1,25% від номіналу єврооблігацій, щоб стимулювати власників погодитися на реструктуризацію. Отримати комісію можна було до 23 серпня 2024 року.

За словами Максима Дибенка, на рахунках клієнтів ФФУ перебували єврооблігації на суму 800 млн грн. Вони не змогли погодитися на реструктуризацію та отримати комісію.

Він стверджує, що клієнти особисто подавали листи до Мінфіну, підтверджуючи згоду на реструктуризацію, але їх не взяли до уваги.

В результаті, клієнти ФФУ не отримали близько 10 млн грн “комісії за згоду”. Загальні втрати від неучасті в реструктуризації оцінюються в 160 млн грн.

Вони намагаються отримати від держорганів документи, щоб довести, що Україна дискримінувала інвесторів.

“Ми звернулися до НКЦПФР як до регулятора, щоб він надав правову оцінку діям емітента (Мінфіну). Відповідей немає”, – додає Дибенко.

Втрати клієнтів могли бути більшими, якби євробонди залишалися заблокованими. Восени НКЦПФР дозволила обміняти старі облігації на нові, але не пояснила, чому це було зроблено так пізно.

Гетманцев вважає, що відповідальність лежить на НКЦПФР та тимчасовому керівнику ФФУ за невчасні заходи щодо участі інвесторів у реструктуризації.

Позов клієнтів ФФУ проти України через збитки під час реструктуризації може ускладнити переговори щодо ВВП-варантів.

Черговий платіж за ВВП-варантами має відбутися наприкінці травня 2025 року і складе 600-650 млн дол. Уряд не має коштів для виплати і веде переговори про реструктуризацію.

Україна прагне позбутися ВВП-варантів, оскільки очікує високих темпів економічного зростання після війни, що збільшить розмір платежів до 2041 року. Потенційний позов щодо дискримінації інвесторів може ускладнити досягнення компромісу.