Коли агресія розпочалася 24 лютого, мільйони українців без вагань встали на захист своєї землі та своїх родин. Ця незламність духу стала основою нашого опору. Важливо підкреслити, що ця боротьба об’єднала всіх, незалежно від віросповідання. Християни, мусульмани, юдеї – усі без винятку долучилися до оборони, демонструючи справжню згуртованість народу. Це стало яскравим прикладом того, як у критичний момент нація змогла подолати всі внутрішні розбіжності заради спільної, найважливішої мети – збереження суверенітету та життя.
У цьому контексті неоціненною є роль військових капеланів, які щоденно перебувають поруч з нашими воїнами. Ці віддані служителі, що виконують свою місію у Силах оборони, є справжніми стовпами духовної опори на передовій. Вони не просто проповідують; вони оберігають життя і людяність, надаючи підтримку – і молитвою, і щирою розмовою, і конкретними справами. Саме така є церква – та, що перебуває з людьми, у найскладніші моменти їхнього буття, розділяючи тягар війни та надаючи розраду. Їхня присутність на фронті – це не лише духовна, а й психологічна допомога, яка є критично важливою для морального духу бійців, які щодня дивляться в очі небезпеці. Їхня відданість справі відіграє ключову роль у підтримці стійкості наших захисників.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні вкотре наголосив на важливості такої присутності та активної дії, протиставляючи її “віртуальному посередництву” з-за кордону. Справжня допомога, на його думку, полягає в активній участі та підтримці тих, хто хоче жити, проти тих, хто прагне знищити. Це прямий заклик до дії та демонстрація того, що солідарність українців є силою, яку неможливо зламати віддаленими деклараціями. Завдяки тисячам таких патріотів, які кожен на своєму місці докладають зусиль для збереження життя та боротьби за світле майбутнє, Україна тримається та бореться. Ці люди, їхні дії та молитви, є основою національної стійкості. Вони щодня доводять, що спільними зусиллями можна подолати найскладніші виклики.
Слова подяки адресовані кожному, хто в Україні та разом з нею робить усе можливе, щоб зберегти життя – від воїнів на фронті до волонтерів у тилу, від медиків до дипломатів. Ця колективна підтримка всієї країни є свідченням незламності духу нації. Український народ продовжує демонструвати світові приклад єдності та відваги у протистоянні агресору. Кожен день цієї війни є доказом того, що спільні зусилля, щира віра та взаємодопомога є ключовими факторами у досягненні перемоги. Дякуючи всім, хто дійсно поруч – діями та молитвами – Україна підтверджує свою готовність долати будь-які випробування, зміцнюючи свій суверенітет. Цей шлях до перемоги є спільним і непохитним.
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 746-го дня війни є нагадуванням про те, що оборона держави – це спільна справа, яка потребує постійної віддачі та солідарності. Цей заклик до єдності та подяка тим, хто стоїть на захисті, підкреслює глибину національного опору та важливість кожної особистості у цій великій боротьбі.
