Спілкування з дитиною — це випробування навіть у мирний час, а коли один із батьків перебуває на війні, це завдання стає ще складнішим. Дорослі живуть у стані постійної напруги, хвилюються за своїх близьких і потребують підтримки. Водночас дитина переживає складні емоції: смуток, тривогу, образу, відчуття самотності чи навіть провини.

Саме від вашої уваги, любові та готовності спілкуватися залежить, чи почуватиметься дитина у безпеці та матиме опору у світі, де мама чи тато захищають країну.

Як уникнути поширених помилок у спілкуванні з дитиною, коли один із батьків на фронті?

1. Підтверджуйте важливість дитини. У часи, коли батьки на війні, діти особливо потребують відчуття власної цінності. Вони можуть думати, що стали «зайвими», адже дорослі зосереджені на новинах чи тривогах. Кожен момент уваги, розмова чи спільна дія — це для дитини підтвердження: «Я важливий. Я потрібен». Важливо показувати дитині, що вона залишається центром вашого світу.
2. Обирайте слова обачно. Деякі фрази можуть посилювати біль і формувати у дитини відчуття, що вона «зайва». Це може бути дуже шкідливим для її психологічного стану.
3. Уникайте таких висловів:

• «Зрозумієш, коли виростеш».
• «Це не твоя справа».
• «Не заважай, зараз і так важко».
• «Ти завжди…», «Ти ніколи…».

4. Будьте щирими, але спокійними. Дитині потрібна правда, але подана в простій і спокійній формі. Уникайте драматизації та приховування фактів. Навіть якщо немає новин, можна сказати: «Я теж чекаю інформацію і розповім, як тільки її отримаю». Це допоможе дитині відчути себе частиною процесу.