Коли тебе звинувачують, хоча постраждав/-ла саме ти, це може бути неймовірно болісно. Ця ситуація, на жаль, має назву віктимблеймінг, і важливо розуміти її сутність, щоб мати змогу захистити себе. Віктимблеймінг – це звинувачення жертви у злочині, що був вчинений проти неї. Розбираємося з цим явищем детальніше, щоб ви могли розпізнати його та протистояти.

Що таке віктимблеймінг?

Віктимблеймінг проявляється в різних формах: від невинних коментарів до відвертих звинувачень. Основна суть полягає у перекладанні відповідальності за злочин на жертву. Наприклад, фрази на кшталт: “сама винна”, “що ти робила/робив”, “треба було бути обережнішою/обережнішим” – все це прояви віктимблеймінгу. Часто віктимблеймінг використовується, щоб виправдати дії злочинця або зменшити його провину в очах оточуючих.

Чому виникає віктимблеймінг?

Причини цього явища можуть бути різноманітними. Однією з них є бажання контролювати ситуацію та віра в “справедливий світ”, де погані речі трапляються лише з тими, хто “заслужив”. Також віктимблеймінг може бути проявом страху – люди бояться, що подібне може статися з ними, і, звинувачуючи жертву, вони нібито захищають себе. Не варто забувати і про вплив культурних стереотипів, які можуть виправдовувати насильство або несправедливість.

Як протистояти віктимблеймінгу?

Важливо розуміти, що ви не винні у тому, що з вами сталося. Звинувачення жертви – це неприйнятно. Якщо ви зіткнулися з віктимблеймінгом, спробуйте:

• Звернутися за підтримкою: поговоріть з близькими, друзями, психологом або зверніться до організацій, які допомагають жертвам насильства.
• Не виправдовуватися: пам’ятайте, що ви не повинні виправдовуватися за те, що з вами сталося.
• Ставити під сумнів звинувачення: якщо ви відчуваєте в собі сили, спробуйте прямо вказати на абсурдність звинувачень.
• Захищати свої кордони: не дозволяйте віктимблеймінгу впливати на вашу самооцінку.

Розпізнавання віктимблеймінгу – перший крок до захисту. Пам’ятайте, ви не самотні. Якщо через останні новини ти почуваєшся недобре, ми обіймаємо 🫂.