Коли ти пазиш сам себе, то годі тобі очікувати слів вдячності від інших.
А чому?
Бо твої особисті справи не приносять блага іншим і немає тобі за що дякувати, але водночас ти починаєш вимагати благих справ для себе і оточуючих тебе, аргументуючи, що він чи хтось, сам обрався для цього служіння і він повинен всім догоджати.
Бо, дійсно, хто себе присвячує служінню іншим, той жертвує собою і своїми певними гараздами для блага інших. Але не кожен може стати на це місце і нести цей хрест, бо це є, перш за все, відповідальність перед Божим задумом. Якщо ти будеш фальшивим, то більше з тебе і спитається, бо Бог дав тобі владу.
Мало хто з нас може подякувати людям за їхню жертовність і працю, бо вважаємо, що їхні труди – то так має бути, і вони самі обрали такий шлях, а ми самі в цю мить сидимо десь в «засаді». Тому ми повинні, і це є важливо, ніколи не шкодувати слів подяки, навіть деколи і вподобайки, для тих, хто несе хрест служіння людям і Державі.
Ми сьогодні ще раз дякуємо голові ТГ Іван Ковалюк та старості села Іван Димко за вчасно зроблену роботу по грейдеруванню дороги та інші добрі справи, про які кожен може написати, бо стосувалося саме їх.
Господи, благослови.